Сенсація

Вчені розповіли, як «совам» не занапастити своє здоров’я

Дослідження різниці здоров’я між тими, хто прокидається рано, і тими, хто веде “нічний спосіб життя”, дійшло до невтішних висновків для останніх.

Про це пише кореспондент BBC з питань здоров’я Алекс Терріен.

Вчені стверджують, що у порівнянні з “жайворонками”, “сови” більше ризикують отримати психологічні розлади, хвороби дихальних шляхів і взагалі більш схильні до ранніх смертей.

Але чи справді бути “совами” так вже погано для здоров’я і чи варто перетворюватися на “жайворонків”?

Знайома багатьом ситуація – після довготривалих спроб нарешті заснути будильник раптово висмикує вас з такого очікуваного сну.

А на вихідних ви спите набагато довше від свого звичного режиму протягом трудового тижня.

Це виглядає цілком логічно, однак насправді може бути ознакою того, що вам бракує сну й ви страждаєте на так званий “соціальний розлад біоритму” – “соціальний джет-лег”.

Це поняття описує різницю між режимом сну протягом робочого тижня та протягом вікенду, коли ми можемо лягати спати й прокидатися, коли забажаємо.

Чим більшою є ця різниця, тим більшим є ризик отримати проблеми з серцем та інші хвороби метаболізму.

Загалом дослідники дійшли висновку, що “сови”, а особливо ті, хто лягає спати дуже пізно, ризикують здоров’ям суттєво більше, ніж “жайворонки”.

Що ж робити “совам”?

Чи мають вони пожертвувати своїм довгим сном на вихідних, щоб не вибиватися з ритму сну протягом всього тижня?

“Це найгірше, що ви можете зробити”, – каже Тіль Роннеберг, професор хронобіології з Інституту медичної психології Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені.

Він вважає, що бути “совою” не означає автоматично отримати букет заховрювань.

“Якщо ви не висипаєтесь протягом п’яти [робочих] днів, то краще спробувати “наздогнати” сон відповідно до кращого особисто вам ритму, що означає – спати довше”, – радить вчений.

Все це викликане тим, що час, коли нам хочеться спати, залежить не лише від звичок чи дисципліни, а й від “біологічного годинника”, на який дуже впливають гени.

Решта факторів, які впливають на біоритм – оточення та вік.

20 років – піковий період, коли організм налаштований на “нічне життя”. З дорослішанням і старішанням “біологічний годинник” все більше переналаштовується на те, щоб прокидатися рано.

Самі ж “біологічні годинники” різняться від “дуже ранніх” до “дуже пізніх” з проміжними варіантами.

Експерти попереджають – просто вставати раніше не допоможе змінити ваші генетичні звички, а натомість ще більше зменшить час сну, якого вам і так не вистачає протягом тижня.

Але стати більше схожими на “жайворонків” “совам” може допомогти зміна режиму перебування під світлом.

Наші “біологічні годинники” пов’язані з часом сходу і заходу сонця.

Однак багато хто зараз насправді дуже мало часу проводить на справжньому сонячному світлі протягом дня, й замість цього оточений штучним світлом вночі.

А це відкладає час, коли нам хочеться спати – особливо для “сов”, які біологічно вже більш схильні до “нічого життя”.

Отримуючи більше сонячного світла зранку й зменшуючи кількість штучного світла ввечері – зокрема від телефонів та комп’ютерів, які продукують багато потужного синього світла – можна натренувати свій організм прокидатися та лягати спати раніше.

Дослідники біоритмів також закликають працедавців, освітян та суспільство загалом більше підлаштовуватися під “сов”.

Наприклад, дозволяти їм починати і закінчувати навчання чи роботу пізніше.

А професор Рассел Фостер з лабораторії офтальмології і сну у Циркадному інституті нейронаук впевнений, що запровадження робочих графіків відповідно до “біологічних годинників” робітників лише підвищить їхню ефективність протягом всього тижня.

Підпишіться на групу «СВІДОК» у Facebook

Loading...
Загрузка...