Сенсація

Вчені пояснили, чому гуртом ми з’їдаємо більше

Якщо ви вибралися на обід з другом, велика ймовірність, що ви не відмовитеся від десерту. Як саме компанія за столом впливає на наш апетит?

Пам’ятаєте всі ті обіди у веселій компанії друзів, коли ледве встаєш з-за столу, тому що з’їв більше, ніж міг умістити шлунок?

Або, навпаки, вечері, коли ви не замовили десерт, бо ніхто цього не зробив?

Можливо, кількість спожитої їжі залежить від соціальних сигналів, які ми свідомо, або ні, отримуємо від людей поруч.

Дослідження свідчать, що ми з’їдаємо більше в компанії, ніж на самоті, і копіюємо застільну поведінку наших співтрапезників.

Але як саме друзі впливають на наш вибір страв, і чи можливо за допомогою цього впливу скоротити вживання жирів і цукру та навіть схуднути?

Вперше на цю проблему звернув увагу фахівець із психології здоров’я Джон де Кастро, який у 1980-х роках провів низку експериментів про вплив оточення на наші харчові звички.

До 1994 року де Кастро зібрав щоденники понад 500 учасників експерименту, в яких вони записували, що вони їли, а також де і в якій компанії.

Вчений з подивом з’ясував, що люди загалом з’їдали більше, коли робили це з кимось ще.

Експерименти інших дослідників також виявили, що люди з’їдали на 40% більше морозива та на 10% більше макаронів та яловичини, коли обідали в компанії.

Пан Де Кастро назвав цей феномен “соціальне спрощення” і зазначив, що на даний момент це “найважливіший і найпоширеніший чинник, який впливає на нашу харчову поведінку”.

Але що саме змушує нас збільшити порцію з’їденого? Голод, настрій або відволікання на розмову з компаньйоном? Де Кастро й інші дослідники відкинули всі ці пояснення.

Єдина причина полягає в тому, що коли ми їмо в компанії, наша трапеза триває довше, і саме в цей додатковий час ми й з’їдаємо зайве.

Коли ми обідаємо з кимось разом, ми й замовляємо більше.

Такого висновку дозволили дійти спостереження в одному італійському ресторані. Що більше була компанія, то більше пасти і десертів замовляв кожен з її членів.

Компанія, здається, сама по собі підвищує наш апетит і рішення поглинути більше їжі виникає, вочевидь, ще до того, як ви зробите замовлення.

Хто не їсть, той краще працює?

“Мене не беруть на роботу, бо маю зайву вагу”

Ці спостереження наштовхнули дієтолога Пітера Германа на створення “гіпотези застілля”. Ми ставимося менш суворо до обмеження своєї порції, коли їмо в компанії.

Ба більше, коли харчування пройшло у спілкуванні з друзями, ми менше відчуваємо провину за те, що переїли.

Ми відчуваємо задоволення від трапези в компанії, навіть коли наш супутник не є реальним.

В одному японському дослідженні учасникам запропонували з’їсти поп-корн сидячи або перед дзеркалом, або перед стіною з картиною.

Виявилося, що ті, хто поглинав страву перед своїм віддзеркаленням, отримали від неї більше задоволення. Ви помічали, скільки дзеркал зазвичай розвішують у ресторанах?

Утім, бувають також випадки, коли в компанії ми з’їдаємо менше. Наше бажання набити шлунок стримується нормами етикету.

У такому разі ми або послуговуємося прийнятими правилами, або спостерігаємо за нашим компаньйоном і копіюємо його поведінку. Психологи називають цей феномен “соціальною імітацією”.

Хитрощі ресторанних меню: як нас змушують замовляти

Чи корисна насправді палеолітична дієта?

Є багато прикладів. Дослідження показали, що діти з ожирінням їли менше в групах, ніж на самоті. Молоді люди з надмірною вагою споживали більше чипсів і печива в компанії огрядних однолітків, але помітно менше – поруч із людьми з нормальною вагою.

В університетських кав’ярнях жінки з’їдали менше калорій в присутності чоловіків, але більше – в жіночій компанії.

А в ресторанах по всій Америці відвідувачі замовляли більше десертів, коли їх обслуговували офіціанти в тілі.

У деяких ресторанах Великої Британії провели експеримент і розвісили плакати, які повідомляли, що інші клієнти закладу їли овочі. Попит на овочеві страви одразу зріс.

А видовище розсипаних цукеркових обгорток змушувало людей потягнутися за додатковою порцією солодкого.

Утім, існує дуже мало досліджень, чому соціум так впливає на нашу харчову поведінку. Можливо, соціальні норми, які змушують нас не їсти більше за інших, полегшували розподіл харчів у суспільстві стародавніх мисливців-збирачів.

Маленький секрет смачного обіду, який знають іспанці

Або наслідування поведінки дорослих допомагає дітям розвити звичку до безпечної і поживної їжі, уникаючи потенційно небезпечних продуктів.

Професорка психобіології Сюзанна Хіггс із Бірмінгемського університету вважає, що для дітей є дуже важливим спостерігати за тим, як їдять дорослі, насамперед, люди поважного віку, тому що, вочевидь, їхні харчові звички є правильними.

На жаль, чипси та солодощі є сьогодні такими доступними, що зійти зі шляху здорового харчування стало дуже легко.

Люди схильні наслідувати приклад свого найближчого оточення і вони менш занепокоєні переїданням, якщо всі навколо їдять багато та набирають вагу.

Доцент з профілактичної медицини Сара-Джин Салві вивчає соціальні аспекти харчування та ожиріння.

“Коли людям кажуть, якою має бути їхня вага згідно з індексом маси тіла (ІМТ), дехто дивується і вважає ці критерії хибними”, – розповідає Салві.

Зсув соціальних норм у бік більшої ваги частково пояснює, чому так багато людей доводять себе до ожиріння.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на ожиріння страждає понад мільярд людей у світі, зокрема 340 мільйонів дітей.

На щастя, щоб дотримуватися здорової дієти, нам зовсім не обов’язково уникати своїх більш угодованих друзів.

Достатньо лише усвідомлювати, що на наш вибір за столом сильно впливає соціальне оточення. Знаючи це, ми зможемо краще контролювати ситуацію і робити замовлення більш свідомо.

Втім, якщо дієтолог Пітер Герман має рацію і бажання догодити шлунку є невід’ємною частиною застілля з друзями, стримування свого апетиту буде протиприродним.

Контролювати такий порив стане практично неможливо, якщо людина навпроти вас за столом вирішить замовити чізкейк.

Підпишіться на групу «СВІДОК» у Facebook

Loading...
Загрузка...