Українські політики та чиновники вже виношують плани щодо заборони держаної реєстрації транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння.

Використання в Україні окремих категорій транспортних засобів із двигунами внутрішнього згорання може бути обмежене вже в 2028 році, а до 2038 року можлива тотальна заборона на ввезення всіх авто з ДВЗ — як нових, так і вживаних.

У світі все сильніше проявляється тренд до заборони продажів нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння. Таке рішення вже ухвалили Норвегія, Данія, Великобританія, Сінгапур і багато інших країн, а дати введення заборон лежать у діапазоні 2025-2040 років.

За цим прикладом хоче піти й Україна. Наразі Міністерство інфраструктури і Директорат цифрової інфраструктури на транспорті та Команда підтримки реформ, які функціонуть при міністерстві, готують законопроект, який передбачає поетапне введення заборони на ввезення в країну і першу реєстрацію різних категорій транспортних засобів, оснащених ДВЗ.

Як повідомили в Директораті цифрової трансформації на транспорті, планується заборона “ввезення в Україну та першої державної реєстрації автомобілів з ДВЗ, зокрема й вироблених в Україні”. Причому в планах заборонити ввезення в країну не тільки нових авто з ДВЗ, а й вживаних.

Так, для вживаних автомобілів із дизельними двигунами позначена дата 1 січня 2028 року, для нових автомобілів із дизельними двигунами і вживаних із бензиновими двигунами — 1 січня 2033 року, для нових автомобілів із бензиновими двигунами — 1 січня 2038 року.

Цікаво, що гібриди і плагін-гібриди окремо ніяк не позначені. За такою концепцією до 2038 року в Україні буде дозволений продаж виключно електрокарів і водневих машин. Також розглядається можливість заборони автобусів з ДВС.

На перший погляд ці сміливі ініціативи здаються передчасними і навіть абсурдними, враховуючи, що в Україні покупка і володіння електромобілем все ще залишається справою ентузіастів. Станом на 1 березня 2021 року в країні налічувалося трохи більше 26 тисяч машин на електротязі.

До того ж залишає бажати кращого рівень розвитку зарядної інфраструктури. Україна хоч і випереджає сусідні європейські країни за кількістю громадських електрозарядок (понад 10 тисяч станом на 1 березня 2021 роки), однак у масі своїй це “повільні” термінали змінного струму, які сконцентровані переважно в містах. А ось швидкісних зарядок постійного струму — всього 10% від загальної кількості станцій.

Слід зазначити, що озвучені дати є суто орієнтовними, а власне законопроекти далекі від фіналізації та подання в парламент.