Сенсація

В Україні спостерігається справжній бум інвестицій в «зелену» енергетику: що зміниться на ринку в 2020 році

Сьогодні зелена енергетика в Україні переживає справжнісінький бум, і цьому є кілька пояснень, так за інформацією платформи для інвестицій в альтернативну енергетику GETMARKET, у 2019 році кількість новостворених зелених електростанцій невпинно зростає.

За інформацією Держенергоефективності, лише за 9 місяців 2019 року загальні потужності з генерації відновлюваної енергетики в Україні зросли в 2 рази: з 2300 МВт в 2018 році до 5000 МВт. Варто зазначити, що обсяг інвестицій у 2019 році у ВДЕ уже перевищив 2 мільярди євро. Наводячи ці цифри варто зазначити, що порівняно з великими інвесторами, частка приватних домогосподарств в загальному обсязі нових «зелених» енергопотужностей незначна і не перевищкє 5-10%, однак темпи встановлення сонячних електростанцій (СЕС) приватними господарствами вражають. Так за період з 2015 по 3 квартал 2019 року приватні СЕС встановило понад 15 000 домогосподарств, вклавши в зелену енергетику 300 мільйонів євро.

Сьогодні в Україні існує низка ризиків, однак інвестиції  в відновлювальну енергетику невпинно зростають. Чому так відбуваєтьс,я і що чекати від зеленого тарифу, читайте у нашому матеріалі.

Законодавство України, щодо інвестування в проекти ВДЕ

Стартом інвестиційного буму в «зелену» енергетику можна вважати 2015 рік, тоді було ухвалене низку законів, які демонополізували ринок відновлюваної енергетики в Україні та надали спектр можливостей для інвестицій різним за величиною національним і міжнародним інвесторам.

Сьогодні українське законодавство не тільки забезпечує хороші умови для роботи на ринку, але і, фактично, гарантує повернення вкладених інвестицій. Зокрема, для інвесторів в проекти ВДЕ передбачаються наступні законодавчі преференції:

– встановлений один з найвищих в світі «зелених» тарифів, за яким держава гарантовано викуповує вироблену «зелену» енергію у інвесторів до 2030 року, і який прив’язаний до курсу євро для захисту інвесторів від інфляційних ризиків. Водночас, якщо на об’єкті ВДЕ використовуються українські технології – передбачена додаткова надбавка до «зеленого» тарифу до 10%;

– весь обсяг виробленої електроенергії з поновлюваних джерел гарантовано викуповується оптовим ринком за «зеленим» тарифом;

– з 2015 року також були збільшені потужності генерації зеленої енергії для приватних домогосподарств, які претендують на отримання «зеленого» тарифу, з 10 кВт до 30 кВт. Це дозволило приватникам розглядати інвестиції в «зелену» енергію не тільки як модний тренд, але і як бізнес-проект. Наприклад, в 2015 році середня окупність сонячної електростанції потужністю 30 кВт, вартістю до 40 тисяч євро, становила, за оцінками учасників ринку, до 7 років. А окупність порівняної за вартістю інвестицій однокімнатної квартири була на рівні 10-15 років.

Курс на євроінтеграцію та створення єдиного енергоринку з ЄС

Черговою законодавчою гарантією захисту «зелених» інвестицій є міжнародні зобов’язання України перед Європейським Союзом щодо виконання Договору установи Енергетичного Співтовариства. Для цього в 2017 році Кабінетом Міністрів України була прийнята «Енергетична стратегія України». Згідно цієї стратегії, до 2035 року Україна планує збільшити частку відновлюваної енергетики в своєму енергобалансі до 25%, при її частці станом на третій квартал 2019 року в 3-4%.

Такі зміни в структурі енергобалансу України в бік генерації відновлюваної енергії пояснюються бажанням нашої країни стати учасником єдиного європейського ринку електроенергії та приєднатися до європейської мережі системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E. Іншими словами, на державному рівні в Україні задекларована мета отримати можливість експортувати свою електроенергію в ЄС. Зокрема, реалізація енергетичної стратегії України передбачає потужність передачі електроенергії в / з ENTSO-E в розмірі 4 гВт після синхронізації енергоринків.

Сам же Європейський Союз задекларував досягнення частки альтернативної енергії в зведеному енергобалансі на рівні 20% до 2020 року, а до 2030 року Євросоюз має намір отримувати вже 32% енергії з відновлюваних джерел.

Міжнародні інвестиції в альтернативну енергетику України

Мабуть, непоганим інвестиційним стимулом для інвесторів і гарантією збереження Україною курсу на розвиток ринку альтернативної енергетики є вже здійснені міжнародні інвестиції в цю сферу. В альтернативну енергетику України вже інвестували Європейський банк реконструкції і розвитку, одним з найбільших гравців українського ринку є китайська держкорпорація CNBM, масштабна інвестиційна програма в альтернативну енергетику до 2030 року реалізується найбільшим українським гравцем, компанією ДТЕК.

Всього за оцінками Держенергоефективності, за останні 5 років Україна залучила в свою відновлювану енергетику близько 3 мільярдів євро, а для реалізації енергетичної стратегії до 2035 року потрібно ще близько 30 мільярдів євро.

У лютому 2018 року Україна на законодавчому рівні стала членом Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (International Renewable Energy Agency, IRENA), заснованої Німеччиною. Членство України в агентстві IRENA дозволяє подавати заявки до Фонду розвитку Абу-Дабі для отримання пільгових кредитів в сфері відновлюваної енергії. Крім того, звіти IRENA щодо ринків країн-учасниць є важливим фактором для потенційних інвесторів при прийнятті рішень щодо вкладення коштів.

Кардинальний перегляд роботи на ринку альтернативної енергетики призведе до недоотримання значних інвестицій і, що не менш важливо, спровокує втрату довіри до України з боку міжнародних інвесторів.

Які зміни у законодавстві відбудуться у 2020 році

Ще одним стимулом активізації інвестування в ВДЕ, зокрема в 2019 році, стали заплановані законодавчі зміни на ринку з 2020 року. Згідно з новим законодавством, з 2020 року для нових об’єктів вітрової генерації понад 5 МВт і сонячної генерації понад 1 МВт для гарантованого викупу виробленої електроенергії державою, необхідно буде брати участь в аукціонах. В результаті таких аукціонів буде встановлюватися аукціонна ціна за таку електроенергію, з урахуванням можливої ​​надбавки 5-10% за використання українських технологій.

Для інших об’єктів ВДЕ, незалежно від їх потужностей, участь в аукціонах буде доступна на добровільних засадах. Також чинна система підтримки з «зеленими» тарифами продовжить діяти до 2030 року і буде поширюватися на таких учасників ринку:

– суб’єктів господарювання, яким «зелений» тариф був встановлений раніше, і суб’єктів господарювання, які побудують і введуть в експлуатацію об’єкти електроенергетики (незалежно від встановленої потужності об’єкта і виду ВДЕ) до 1 січня 2020 року;

– суб’єктів господарювання, які до 31 грудня 2019 підпишуть попередній договір купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом з ДП «Енергоринок», побудують і введуть відповідні об’єкти в експлуатацію протягом 2 років (для СЕС) і 3 років (для інших видів ВДЕ);

– приватні домогосподарства також працюватимуть за зеленим тарифом і після 2020 року.

Аукціонна модель діє в багатьох країнах світу і передбачає встановлення справедливих цін на альтернативну енергетику через проведення аукціонів замість фіксованого зеленого тарифу, який в даний момент в Україні є найвищим в Європі. Ті об’єкти ВДЕ, які запропонують найменший тариф, отримають на тривалий термін (до 20 років) гарантовані від держави ціни.

Фінансувати проекти ВДЕ, які отримали аукціонну ціну, в жовтні 2019 роки вже готовий ЄБРР.

Чи означає перехід на аукціонну модель роботи ринку альтернативної генерації погіршення інвестиційної привабливості проектів ВДЕ. На нашу думку, можуть бути лише короткострокові складнощі на етапі впровадження нової схеми функціонування ринку і урівноваження справедливих аукціонних цін. Але, для довгострокової стабільної роботи ринку ВДЕ система аукціонів має свої переваги:

  1. Аукціонні ціни будуть гарантовані державою на 20 років вперед, що дозволить мінімізувати ризики при розрахунку окупності проекту.
  2. Ринок стане більш конкурентним і відкритим завдяки ринковій неадміністративній аукціонній системі. Крім того, знизяться ризики законодавчих змін на ринку через лобістів споживачів електроенергії, які з кожним роком все частіше, у міру зростання частки відновлюваної енергії в енергобалансі країни, запитують, чому вони повинні платити за дуже дорогу «зелену» електроенергію, коли є в рази дешевша традиційна електроенергія. За результатами 2018 року альтернативні потужності виробили близько 3% в загальному обсязі української генерації, а отримали завдяки «зеленим» тарифам близько 9% вартості спожитих кіловат-годин.
  3. Ціна на «зелену» електроенергію вже не є критичним фактором при розгляді проектів інвестицій в ВДЕ. Коли «зелений» тариф затверджувався, інвестиції в об’єкт СЕС потужністю 1 МВт становили близько 3 мільйонів євро. Завдяки розвитку і здешевленню технологій, сьогодні вартість такої станції знаходиться на рівні 800 тисяч євро. Це, безумовно, знижує період окупності об’єктів інвестування.

Таким чином, нові ринкові умови, поява нових дешевих технологій на ринку вимагатимуть перегляду підходу до бізнес-планування, але маржа прибутку і періоди окупності будуть все одно вигідні для інвесторів, особливо з урахуванням середньострокової перспективи інтеграції українського і європейського ринків електроенергії, а також зниження політичних ризиків постійного перегляду законодавства і ставок за «зеленим» тарифом.

Вивчити інвестиційну привабливість різних об’єктів ВДЕ можна в нашому матеріалі.

Головні фактори, що будуть впливати на ринок «зеленої» енергетики України

Сьогодні інвестиційний бум у відновлювальну енергетику України не можна розглядати, поза світовим контекстом. Адже Україна, безумовно, не зможе не взяти до уваги міжнародний досвід побудови ринку зеленої енергетики при формуванні своєї політики в енергетичній сфері.

  1. Погіршення екологічної ситуації та боротьба за тривалість життя людини.

Аналізуючи інвестиційний аспект альтернативної енергетики, не варто забувати про основну причину поступової відмови світу від традиційних джерел енергії– погіршення екологічної ситуації, посилення концентрації шкідливих викидів, парникового (чадного) газу в атмосфері, що негативно впливають на здоров’я людини.

Недавній жовтневий смог в Україні, який накрив столицю і значну територію країни, змусив українців ретельніше розглянути цю проблему. Багато людей, особливо з хворобами дихальних шляхів, масово скаржилися на самопочуття через ситуацію з повітрям.

Тому проблема в Україні з розряду екологічної вже, по суті, перейшла в розряд політичної. Збільшення рейтингів «зелених» партій буде трендом найближчих десятиліть не лише в світі, а й в Україні. І, очевидно, відновлювальна енергетика буде одним з основних елементів екологічних і політичних програм. Адже викиди вуглекислого газу при виробленні енергії шляхом спалювання вугілля і газу до 20 разів вищі, ніж при генерації енергії за допомогою альтернативних джерел.

Крім того, за допомогою ВДЕ в світі з кожним роком все активніше вирішується проблема утилізації відходів, їх переробки.

Чи варті роки життя людей переплати за дорогу «зелену» енергетику є риторичним питанням.

  1. Альтернативна енергетика – глобальний тренд.

Перехід до відновлюваних джерел енергії– світова тенденція, яка набирає обертів протягом останніх двох десятиліть. За оцінками різних джерел (дані Renewables 2017 Global Status Report (Energy Policy Network), World Energy Council), навіть при несприятливому сценарії зростання частки «зеленої» енергії в світі прогнозується на рівні 40% до 2030 року і 55% до 2060 року.

Цікаво, що курс на відновлювані джерела енергії взяли не тільки західні країни, але і такі традиційні індустріальні економіки, як Китай, який сьогодні є одним зі світових лідерів розвитку і впровадження технологій ВДЕ. У 2019 агентство «Сіньхуа» оприлюднило плани влади Китаю протягом наступних 2 років вкласти в будівництво сонячних і вітряних електростанцій близько $ 380 мільярдів доларів. До 2030 року Китай має намір досягти частки «зеленої» енергетики в енергетичному балансі країни на рівні 20%.

  1. Скорочення запасів традиційних джерел енергії.

Сьогодні викопні види палива, такі як: нафта, вугілля, природний газ і уран є основою світового енергетичного балансу, однак їх запаси стрімко падають. За оцінками фахівців, за останні 4 десятиліття обсяг видобутого традиційного палива в світі перевищив його видобуток за весь попередній час. За оцінками аналітиків, при сучасному рівні споживання енергоресурсів світові запаси нафти вичерпаються через 50 років, природного газу—75 років, вугілля— 150 років.

Перспективи ринку відновлюваної енергетики України до 2030 року

Аналіз факторів впливу на розвиток ринку альтернативної енергетики України дозволяє зробити висновок про стабільність роботи і прибутковість цього ринку для інвесторів мінімум до 2030 року, при готовності прийняти поточні ризики України. Така оцінка пояснюється:

  1. Позитивною міжнародною кон’юнктурою на ринку «зеленої» енергетики і законодавчо затвердженим курсом України на інтеграцію в єдине енергетичне співтовариство ЄС; взяті на себе відповідні міжнародні зобов’язання України; вступ країни в міжнародне агентство ВДЕ (IRENA).
  2. Роботою на ринку України міжнародних системних інвесторів, зокрема ЄБРР, Китаю.
  3. Слабкою насиченість ринку: невелика на даний момент частка «зеленої» енергії в загальному енергобалансі України як у порівнянні з заявленим показникам 2035 року, так і поточними показниками європейських країн.
  4. З 2020 року–гнучкою діючою системою державного стимулювання розвитку проектів ВДЕ. Фактично, до 2030 року в Україні буде паралельно діяти система «зелених» тарифів і цінових аукціонів для різних проектів ВДЕ.
  5. Зростанням запиту українського суспільства на покращення екології, якості і тривалості життя, що робить питання підтримки альтернативної енергетики України пріоритетом державної політики і політичного порядку.
Loading...