Сенсація

У стародавній імператорській гробниці знайшли останки невідомої мавпи

Перш невідомий і вже вимерлий вид гібонів ідентифікований по останкам, знайденим в гробниці родички першого імператора Китаю.

Частковий скелет мавпи виявили ще в 2004 році в провінції Шаньсі, в ході розкопок гробниці благородної жінки, яка датована 2200-2300 років назад. Детальне обстеження останків тварини і порівняння з сучасними приматами показало, що належать вони до сих пір невідомому і на цей час вже вимерлому виду. У статті, опублікованій в журналі Science, вчені дають йому царську назву: Junzi imperialis, повідомляє Naked  Science.

Гібони жили тут, в центральних і південних областях країни, ще кілька сотень років тому, хоча сьогодні їх ареал обмежується крайнім Південно-Східного Китаю і сусідніми країнами, такими як Лаос, В’єтнам, Таїланд. У наш час їх залишилося тут всього чотири види, але старовинні китайські хроніки зберегли описи інших мавп, що відрізняються від тих, що живуть сьогодні. Вони були досить численні і вважалися благородними і мудрими істотами, завдяки чому їх нерідко малювали на зображеннях поряд з імператорами.

Передбачається, що гробниця належала бабусі першого імператора-об’єднувача Китаю Цинь Шихуанді – Ся (Xia). Тут знайдено 12 похованих тварин, серед яких і часткові останки гібона. Семуель Турві (Samuel Turvey) з Лондонського інституту зоології та його колеги створили тривимірну реконструкцію повного черепа і порівняли їх з сотнями черепів інших мавп, практично всіх відомих представників сімейства гібонів. Були проведені і компаративістські дослідження зубів цих останків і 279 сучасних приматів. Все це дозволило віднести останки не тільки до окремого виду, а й до власного роду, який не дожив до нашого часу. Його назва Junzi – «цзюнь-цзи» – можна перекласти як «гідний, благородна людина».

Частково зберігся череп J. imperialis / © Samuel T. Turvey

Точної дати зникнення цих гібонів назвати поки не можна, але причиною тому майже напевно була людина з її полюванням і господарською діяльністю, які вже в той час вели до скорочення природного ареалу. Принаймні, клімат в той час залишався досить стабільним, та й взагалі на протязі останніх тисячоліть не відбувалося ніяких глобальних природних катаклізмів, які привели б до масового вимирання ссавців. Все це непрямі докази, але цілком надійно вказують саме на людину як на винуватця вимирання J. imperialis.

Підпишіться на групу «СВІДОК» у Facebook

Loading...
Загрузка...