Сенсація

У Чорнобильській зоні живе стадо диких корів висотою майже в людський зріст (фото)

Після того як не стало господарів, з 2012 року рогата худоба стала нічиєю. За 9 років з декількох особин їх кількість зросла до 19

У Чорнобильському заповіднику виявили велике стадо здичавілих корів.

Як пише «Четверта студія» з посиланням на допис «Рідна Ічня» у ФБ, про це йдеться у повідомленні Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Фахівці підрахували чисельність колись домашньої великої рогатої худоби. Стан у всіх тварин – добрий. У головного бугая є проблеми з правим оком. Сніжну і морозну погоду вони переживають успішно.

Стадо дикої худоби докорінно різниться від звичайної сільської череди: воно структуроване, має системну цілісність, діє завжди злагоджено.

“Найбільш ретельно дорослі охороняють свою молодь. У свою чергу, телята вибирають найбезпечніше місце в стаді між дорослим бугаєм і корівками. На фоні снігу та грізного й великого бугая телята виглядають особливо колоритно. Найбільше задоволення – спостерігати за їхньою поведінкою. Попри все, молодняк рогатої худоби добре адаптований до холоду. Тому турбуватись, чи виживуть за таких морозів телята з коровами, нема підстав”, – йдеться у повідомленні.

Науковці пояснюють, що стадо дикої великої рогатої худоби відрізняється від гарему коня Пржевальського тим, що домінантний жеребець виганяє з гарему всіх статевозрілих самців. Бугай чинить більш мудро і залишає дорослих бичків за умови, що вони будуть поводитись тихо й не залицятись до його корівок.

Бугайці потрібні стаду в разі вияснення стосунків з вовками. Бо корови – не коні, вони не здатні швидко бігати. Спостереження за поведінкою здичавілих корів дає підстави стверджувати, що вимерлий тур був комунікабельною, інтелектуально розвинутою, лісовою твариною з дуже невисокою смертністю від хижаків і, передусім, вовка. Тому є сподівання, що в межах перебування великої рогатої худоби їй і надалі буде достатньо випасу для збереження та, можливо, відновлення мозаїчних природних біотопів.

“До речі, в нинішній рік Бика було б доцільно надати здичавілій худобі Чорнобильського заповідника спеціальний охоронний статус”, – резюмують у повідомленні.

Як повідомлялося, власник цих корів помер і доглядати за ними не стало кому. І їм довелося боротись за виживання в дикій природі на рівні з іншими тваринами. Враховуючи, що там дуже велика популяція вовків, це дуже не легка задача.

Як пише «Чорнобиль. Екскурсії в зону відчуження. ДП ЦОТІЗ» у ФБ, «ви колись бачили стадо диких корів? Ні? У вас є така можливість. Де? У зоні відчуження Дикі корови у зоні відчуження – то не видумка й не фейкова інформація. То – чистісінька правда. Нашим супроводжуючим пощастило їх побачити. Трохи з історії появи тварин, які за замовчуванням повинні бути свійськими. Так колись і було. Як відомо, після аварії у відселені населенні пункти зони відчуження повернулись деякі місцеві мешканці. Згодом їх назвали самопоселенцями. Були такі й у селі Луб’янка. Літня сімейна пара тримала корів, потім, коли їх не стало, тварин прихистив дідусь-сусіда. З 2012 року рогата худоба стала нічиєю.

Вивезти тварин із зони відчуження неможливо. Коровам потрібно було пристосовуватись до обставин. І то в них вийшло! За 9 років з декількох особин їх кількість зросла до 19. З них 16 дорослих корів і 3 телят. Фахівці ЧРЕБЗу стверджують, що здичавіла худоба стійко переносить умови, в яких опинилась, включаючи й холоди та морозну погоду. Тримається стадо разом. Телята вибирають найбезпечніше місце в стаді між дорослим бугаєм і коровами. Молоді бики залишаються у стаді, а не створюють своє після досягнення полової зрілості. Де вони знаходять їжу? Дикі корови «кочують» по території навколо Луб’янки. Колись самопоселенці вирощували багато городніх культур для особистого вжитку. Земля там родюча, тому там й досі є чим поживитися. Крім того, гілки, суха трава та інші дари дикої природи”.

Джерело: 4studio.com.ua

Підпишіться на групу «СВІДОК» у Facebook

Більше актуальних новин дивіться в програмі “Свідок” на телеканалі НТН по буднях – 8.30, 12.30, 16.30, 19.00, 23.15, і щосуботи о 19.00.

Loading...

Поштова адреса: вул. Дмитрівська, 30, м. Київ, 01154
Телефон: +380 (96) 915-55-60