Сенсація

Субсидії по-новому: кого влада залишить без пільг

Борги населення за комунальні послуги сягнули відмітки у сорок мільярдів гривень. Вісім з них – за останні півроку. І це відбувається у той час, коли майже половина українських домогосподарств користується субсидіями.

Проте в останній рік уряд почав стрімко скорочувати кількість субсидіантів. Ще рік тому допомогу від держави на оплату житлово-комунальних послуг отримували понад вісім мільйонів домогосподарств. На сьогодні ця цифра зменшилася на два мільйони. І це не межа.

За заявами Міністерства соціальної політики з початком нового опалювального сезону ця кількість зменшиться ще на 20 %. Тобто додатково субсидію втратить кожна п’ята родина.

При цьому за прогнозами представників Національного банку ціни на газ та комунальні послуги вже у найближчий час зростуть ще на чверть. Виникає питання: влада вважає, що українці стали заробляти більше і вже не потребують підтримки від держави, тому можуть сплачувати рахунки у повному обсязі? Чи, може, уряд намагається закрити діри у бюджеті у найпростіший спосіб – скоротити видатки на субсидії, тобто зекономити на незахищених категоріях громадян?

Система надання субсидій в Україні діє вже 23 роки. Проте масовості це явище набуло три роки тому після радикального підняття тарифів урядом Арсенія Яценюка. В результаті цього кожне друге домогосподарство країни стало не в змозі оплачувати рахунки за послуги ЖКГ самостійно, а кількість субсидіантів зросла до дев’яти мільйонів домогосподарств.

Залежність українців від субсидій, яка виникла три роки тому, це вирок Уряду і державі. Адже по факту, надаючи субсидії такій кількості громадян, влада визнала, що встановлені ціни на газ та комунальні тарифи є непосильними для людей. Проте замість того, аби стимулювати прозоре тарифоутворення та працювати над реальним покращенням життя українців, урядовці вирішили підсадити всю країну на голку субсидій, консервуючи бідність.

Як наслідок зросли і витрати на фінансування субсидій із державного бюджету: від 19 мільярдів у 2015 році до 71 у 2018 році. Проте невирішена проблема з непрозорістю тарифів вимагає все більше витрат з держбюджету, яких по факту не має. З усіх можливих заходів щодо унормування тарифів, пошуку цінового балансу між продажем і купівлею послуг, урядовці обрали найпростіший – скорочення кількості субсидіантів.

Сказано – зроблено. У квітні уряд прийняв постанову, якою впровадив посилення вимог до отримувачів субсидій. Такий підхід більш-менш зрозумілий, коли йдеться про придбання автівки, якій менше ніж п’ять років з дати випуску або розмір квартир, що перевищує 120 квадратних метрів. Проте дії щодо позбавлення субсидій безробітних, викликають подив. Вони мають в коротші строки стати на облік в центр зайнятості. На скільки це реально розуміють всі, хто хоч раз стикався з офіційними органами реєстрації та знають їхню швидкість та якість роботи.

В іншому випадку органи соцзахисту зарахують таким громадянам у дохід три прожиткових мінімуми. А це чимала сума – 5286 гривень, що майже автоматично позбавляє їх права отримувати субсидію. Крім того, декларації своїх доходів відтепер мають надавати і ті особи, що зареєстровані, проте не проживають у квартирі чи будинку та не користуються послугами ЖКГ.

Це означає, що влада залишає без субсидій батьків, найчастіше пенсіонерів, чиї діти зареєстровані в їхніх помешканнях, проте проживають окремо. Новий порядок нарахування субсидій вже спричинив хвилю невдоволення громадян. Обурені українці годинами вистоюють у чергах в центрах адміністративних послуг, аби подати оновлені декларації на отримання субсидій.

У своїх прорахунках уряд швидко знайшов винних – відповідальні за все українці, які працюють не офіційно, ховають свої прибутки від держави, і у той же час користуються державними благами у вигляді субсидій. Певний відсоток субсидіантів дійсно зловживає державною допомогою. Але перекладати на них відповідальність за свої прорахунки, замовчуючи те, що ж насправді стало причиною неспроможності людей сплачувати непід’ємні тарифи – цинічно.

Адже головним фактором підвищення вартості, зокрема електроенергії, стала шахрайська формула розрахунку вартості вугілля в тарифах – “Роттердам +”. Лише уявіть, уряд не знає, де шукати гроші на субсидії, а у цей же час всього за два роки на цій схемі олігархи додатково поповнили свої кишені на 30 мільярдів! Субсидії для кожного другого домогосподарства – це нонсенс у цивілізованій державі, де тарифи прозорі, доходи громадян – високі і офіційні, а влада працює в інтересах людей, а не олігархів.

Ця теза, на жаль, не про Україну за нинішньої влади. Проте ситуацію ще можна змінити. Замість того, аби бездумно скорочувати кількість субсидіантів, потрібно спочатку встановити прозорі тарифи, створити єдиний реєстр усіх отримувачів соціальних виплат, а потім монетизувати виплати.

Суттєво покращать ситуацію реальні державні і не державні програми з енергоефективності, наприклад, з утеплення будинків. У нинішньому вигляді вони практично не працюють – через недофінансування та непродуманість. Якщо тарифи будуть прозорими, а люди матимуть високі доходи, кількість субсидіантів скоротиться в рази, адже більшості українців вони просто не знадобляться. Це кінцева мета відповідального уряду, який знає як і коштом чого досягнути економічного зростання та оптимізувати і скоротити державні видатки.

Джерело: vkursi.te.ua

Підпишіться на групу «СВІДОК» у Facebook

Більше актуальних новин дивіться в програмі “Свідок” на телеканалі НТН по буднях – 8.30, 12.30, 16.30, 19.00, 23.15, і щосуботи о 19.00.

Loading...
Загрузка...