Сенсація

Реформа на паузі: українців знову залишають без накопичувальної пенсії

Кабінет міністрів і Верховна рада зірвали терміни завершення пенсійної реформи. Влада порушила графік прийняття законопроектів, необхідних для запуску накопичувальної системи пенсійного страхування з наступного року. З огляду на те, що з осені країна входить в передвиборний сезон, питання, пов’язані з реформою фінансової системи, чиновники і депутати можуть відкласти на невизначений термін.

Про це пише РБК-Україна.

Пішовши на канікули, парламент так і не розглянув законопроекти, необхідні для запуску другого рівня пенсійного забезпечення – накопичувальної системи.

Прийнятий минулої осені закон про підвищення пенсій зобов’язував уряд створити правила роботи накопичувального рівня до 1 липня. Цим же законом передбачається, що вже з січня 2019 роки українці повинні перераховувати внески на персональні накопичувальні рахунки.

Внески громадян не просто акумулюються на персональних рахунках. Цими коштами можуть розпоряджатися державні або недержавні пенсійні фонди, в залежності від того, який тип фондів для роботи з накопичувальним рівнем вибере парламент. Але, в будь-якому випадку, основна мета накопичувальної системи – зберегти кошти та мінімізувати вплив інфляції.

Сплачувати внески будуть офіційно працюючі українці, за винятком тих, кому до виходу на пенсію залишилося менше 10 років. Всі інші умови, в тому числі розмір ставки внеску і, власне, вимоги до фондів, Кабмін повинен був узгодити з Радою.

У Міністерстві соціальної політики у відповіді на запит РБК-Україна не змогли оцінити ймовірність введення накопичувального рівня з наступного року, як це передбачено законом, уточнивши лише, що для цього “необхідний певний час”.

У міністерстві орієнтуються на два законопроекти – перший, над яким працювала Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, і другий – депутатський, зареєстрований парламенті більше року тому (№6677). Законопроект НКЦБФР, за інформацією Мінсоцполітики, розісланий на узгодження в профільні відомства, тоді як депутатський проект відомство вже вивчило і погодилося підтримати документ за умови його доопрацювання.

Поки Мінсоцполітики та народні депутати виходять з того, що відрахування до накопичувальних фондів повинні здійснювати самі працівники. РБК-Україна раніше докладно писало про те, яким чином в парламенті пропонують налагодити роботу другого пенсійного рівня.

Ключова вимога Мінсоцполітики – джерелом коштів для накопичувальної системи не повинен бути Єдиний соціальний внесок, який розподіляється між Пенсійним фондом і Фондом соціального страхування. Міністр соцполітики Андрій Рева неодноразово підкреслював, що солідарна пенсійна система і так потерпає від браку коштів після зниження ставки ЄСВ з 41% до 22%, через що уряд змушений за рахунок коштів держбюджету дотувати Пенсійний фонд для забезпечення виплат пенсій. Сума трансферу в нинішньому році заплановано в розмірі близько 139 млрд гривень.

На початку липня депутатський законопроект внесли до порядку денного Ради, однак депутати до його розгляду так і не приступили. Один з членів парламентського комітету з питань соціального захисту, зайнятості та пенсійного забезпечення пояснив РБК-Україна, що законопроект нібито не підтримує прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Незважаючи на те, що ставка внеску перший рік пропонується в розмірі близько 2% (а далі поетапно до 7%), таке зобов’язання може бути сприйнято населенням як непопулярний захід, що загрожує для прем’єра і його команди електоральними ризиками, пояснює співрозмовник.

Побічно ризики підтверджують і в Міністерстві соціальної політики, вказуючи, що занадто висока ставка внеску в накопичувальний фонд може загнати працюючих українців в “тінь”. “З огляду на, що платниками внесків і власниками накопичених коштів будуть самі учасники системи, відповідно, поступове впровадження страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування прийнятного розміру може стимулювати як до легалізації доходів застрахованих осіб, так і до їх тінізації в разі встановлення надмірного розміру страхових внесків” , – відзначили в міністерстві.

Однак співавтор законопроекту №6677, заступник голови комітету з питань економічної політики Юрій Соловей (БПП) запевняє, що прем’єр-міністр висловив готовність підтримати цей проект закону як базовий. Що ж стосується політичних ризиків і невдоволення населення, то, на думку народного депутата, ця проблема дещо перебільшена. По-перше, пояснює Соловей, кошти в накопичувальній системі не пропадають, а зберігаються на приватних рахунках. До того ж ці гроші працюють, приносячи інвестиційний дохід учаснику накопичувального фонду. По-друге, рівень індексації зарплат набагато вище, ніж пропонована ставка внеску, запевняє народний депутат.

“Тут швидше можуть бути політичні спекуляції. Одні кажуть, що зараз не час. Але вже двадцять років” не на часі “. Інші – що інституційно держава не готова. Хоча структура недержавних пенсійних фондів, на відміну від банківської системи і інших інвесторських структур, показала свою ефективність, за винятком пенсійного фонду НБУ. І це яскравий приклад того, чому не можна централізувати цю модель “, – прокоментував РБК-Україна парламентарій.

Запроваджувати другий рівень пенсійного забезпечення без повноцінних регуляторів фінансового сектора не можна, говорить генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова.

Як мінімум необхідно прийняти два законопроекти – №2413а про консолідацію нагляду і контролю за суб’єктами другого рівня в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР), а також законопроект №6303 про підвищення інституційної спроможності НКЦПФР, який стосується захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу . Перший законопроект був прийнятий в першому читанні ще в липні 2016 року, другий – в минулому році внесли до Ради, проте його ще не розглянули.

“Вся реформа фінансового сектора, яка комплексно готувалася під медичне страхування, під пенсійне забезпечення і так далі передбачала прийняття нормативних актів, внесених три роки тому. Це все зафіксовано в програмі розвитку фінансового сектора до 2020 року. Двічі ця програма розглядалася на рівні перших осіб країни за участю президента на Національну раду реформ. на жаль, поки це питання не просунувся “, – обурюється Галина Третьякова.

На необхідність посилити повноваження регуляторів також вказують в Міністерстві соціальної політики. “Зазначені проекти законів націлені на посилення державного контролю та контролю на фондовому ринку, в тому числі за суб’єктами, які будуть надавати послуги на II рівні”, – прокоментували РБК-Україна в Мінсоц.

Запуск другого рівня пенсійного страхування, за великим рахунком, – не що інше, як завершення розпочатої урядом в минулому році пенсійної реформи. Реформи, яка зі слів перших осіб держави через кілька років повинна привести до ліквідації дефіциту Пенсійного фонду і забезпечити українців гідними пенсіями. Але поки без накопичувального рівня вся реформа зводиться лише до незначного підвищення пенсій і посилення вимог до страхового стажу.

І поки влада зволікають з введенням накопичувального рівня, залишається без відповіді питання, з яких джерел в наступні роки чиновники мають намір збільшувати доходи пенсіонерів, які за європейськими мірками в Україні вкрай малі. Наприклад, коефіцієнт заміщення (середній розмір пенсії по відношенню до середньої зарплати) в нашій країні становить близько 30-40%, тоді як прийнятним вважається показник на рівні 60%.

За оцінками Європейської бізнес асоціації, коефіцієнт заміщення пенсією втраченого заробітку буде постійно знижуватися з сьогоднішніх 32% до 18% протягом наступних 30 років. Це майже вдвічі менше, ніж передбачено конвенціями Міжнародної організації праці, зазначають в ЄБА. У той же час, за підрахунками представників бізнесу, за рахунок накопичувальної пенсійної системи можна буде збільшити пенсійні виплати на 10-15%.

Підпишіться на групу «СВІДОК» у Facebook

Більше актуальних новин дивіться в програмі “Свідок” на телеканалі НТН по буднях – 8.30, 12.30, 16.30, 19.00, 23.15, і щосуботи о 19.00.

Loading...
Загрузка...