Сенсація

Плата за комунальні послуги: все для людей

Від 10 червня набрав чинності новий закон про житлово-комунальні послуги. Нардепи та урядовці кревно обіцяли, що він має забезпечити якісними послугами жителів багатоквартирних будинків, розмежує обов’язки та права споживачів і постачальників послуг. Документ містить багато нововведень, про деякі розповімо. А ще частину вимог до платників комунальних послуг відтермінували.

Будуть три види угод
Одним із ключових нововведень є можливість для населення вибирати модель співпраці з постачальниками послуг з теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води. Основна відмінність полягає в тому, хто буде відповідати за якість наданої послуги, хто буде здійснювати абонентське обслуговування та обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

Договір може бути «індивідуальним». Його укладають з кожним окремим власником. Другий варіант – «колективний договір з керуючим», коли вже управитель укладає договори з постачальниками від імені власників будинку на підставі підписаного з ним договору. Або ж «договір колективного споживача – ОСББ» укладається з виконавцем послуг об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку.

У першому випадку виконавець відповідає за якість послуги внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача. У другому і третьому випадках відповідальність виконавця поширюється лише до «входу в будинок».

При цьому якщо постачальник обслуговує внутрішньобудинкові системи, то він може запроваджувати абонплату за обслуговування. У Києві вже порахували, що вона складе в середньому 74 копійки за квадратний метр на місяць для мереж центрального опалення і 13 копійок за квадратний метр на місяць для мереж гарячого водопостачання. Тобто якщо у вас двокімнатна квартира площею 50 кв. метрів, то щомісяця доведеться викладати 43,50 грн. як абонплату.

За себе і за безтолкового сусіда
Ще одна неоднозначна норма стосується приладів обліку споживання послуги, або просто лічильників. По-перше, в усіх багатоквартирних будинках мали б встановити будинкові лічильники на воду і тепло. Лічильники тепла мають бути вже до 2 серпня 2018 року, а води – ще через рік. Та поки що цю норму скасували.

Також «хороша» новина полягає в тому, що постачальники газу зобов’язані будуть забезпечити всіх споживачів індивідуальними вузлами обліку, а не брати дані з загальнобудинкових лічильників і розкидати їх на всіх прописаних. Загальдомовий лічильник газу може бути встановлений тільки за згодою співвласників багатоквартирного будинку. Однак закон дозволяє розкидати різницю між загальнобудинковим лічильником і сумою квартирних на всіх споживачів. Самі мешканці повинні будуть боротися з тими, хто обманює квартирний лічильник – прикладає магніт або інше диво, що спотворює реальні дані. Як це буде виглядати в реальності, поки що незрозуміло.

Пеня має дисциплінувати платників
Нардепи вирішили карати недбайливих платників за комуналку штрафами. Правда, наразі не дуже великими. Від 1 січня 2019 року запроваджується пеня за кожний день прострочення оплати після дати, до якої повинні бути оплачені житлово-комунальні послуги. У законі про житлово-комунальні послуги, який ухвалено Верховною Радою, передбачена пеня «з 1 січня 2019 року в розмірі 0,01 (однієї сотої) відсотка за кожен день прострочення з дати, коли закінчився термін оплати». Це означає, що 100 днів прострочення – це 1% від суми заборгованості, тобто в рік максимальна сума пені становить 3,65%.

Законом передбачено, що в разі заборгованості держави по субсидіях і пільгах пеня не нараховується. Також не нараховується пеня, якщо у людини є заборгованість по оплаті праці, яка підтверджена документально. Отож, з урахуванням того, що інфляція в Україні становить понад 12% на рік, то не платити весь рік по рахунках, а потім заплатити все, але вже з пенею, буде вигідніше, ніж оплачувати комуналку вчасно.

Джерело: pogliad.ua

Підпишіться на групу «СВІДОК» у Facebook