“Червона рута”

Одним із найдавніших українських фестивалів є революційна “Червона рута”, яку абсолютно справедливо вважають першим кроком до популярної української музики. Вперше цей конкурс-фестиваль провели ще до проголошення незалежності – у 1989 році в Чернівцях. Саме тоді вся Україна побачила, а головне почула, досі невідомих публіці “Братів Гадюкіних”, “Воплі Відоплясова”, Ірину Білик, Андрія Миколайчука, Марію Бурмаку.

Червона рута 1989
“Червона рута-89” / Фото Анатолія Мізерного

Важко уявити, скількох зусиль організаторам Тарасові Мельнику, Анатолію Калиниченку та іншим вартувало провести цілком український фестиваль у Радянському Союзі. На цьому шляху їм довелося пройти через “вибивання” дозволів, партійні заборони та обмеження, складний пошук учасників і фінансування та ще багато інших складнощів. Вони навіть запросили гуцульського чаклуна, який мав би вберегти фестиваль від традиційного вересневого дощу, і, як не дивно, виконав свою місію.

Червона Рута 1989
Карпатський мольфар Михайло Ничай оберігав “Червону руту” від дощу / Фото з фейсбук-сторінки Червона РУТА 89

Учасників першого конкурсу розділили на 3 категорії – виконавці авторських пісень, популярна музика та рок-музика. Упродовж кількох днів чернівчани та гості міста насолоджувалися виступами учасників, але проведення фінального концерту було під загрозою через явний антирадянський настрій публіки.

Все вирішилося в останній момент – організаторам дозволили проведення концерту, але він пройшов під пильним наглядом поліції. Глядачів били кийками та виводили зі стадіону за будь-які прояви “націоналізму” – українську символіку, вбрання у синьо-жовтих кольорах, проукраїнські чи антирадянські гасла.

Проведення “Червоної рути-89” стало історичною подією. Зі сцени фестивалю лунали не просто нові та оригінальні пісні українською, а й композиції з відвертим політичним забарвленням. У натовпі глядачів майоріла заборонена національна символіка. А найцікавіше, що саме там відбулося перше публічне виконання майбутнього державного гімну “Ще не вмерла України” кобзарем Василем Жданкіним.

Перше публічне виконання гімну “Ще не вмерла України”: дивіться відео

Небачений раніше фестиваль став свіжим ковтком повітря для людей, які прагнули слухати сучасну українську музику, але були змушені задовольнятися творчістю російськомовної радянської естради та західного шоу-бізу. Тож зовсім недивно, що вже перша “Червона рута” стала неабияк популярною, а пісні, які вперше прозвучали на фестивалі швидко перетворилися у справжні хіти і лунали звідусіль.

Червона рута 1989
Гурт “Незаймана земля” на “Червоній руті-89” / Фото Анатолія Мізерного

Уже після першого фестивалю відбувся загальноукраїнський тур переможців “Червоної рути”, які дали 87 концертів у різних містах. Крім того, організатори розтиражували та почали продавати фестивальні записи, але випущених копій не вистачило, аби задовольнити попит слухачів.

Перший фестиваль “Червона рута”: дивіться відео

Починаючи з 1989 року, “Червона рута” проходить один раз на 2 роки у різних містах України. Проте робота не вгасає ніколи. У непарні роки, коли масштабного фестивалю немає, у кожній області країни проводять відбіркові конкурси. У парні роки – тисячі людей з’їжджаються на фінал, у якому беруть участь музиканти з усіх регіонів України.

З кожним роком “Червоній руті” вдавалося зібрати все більшу аудиторію. Якщо у 1989 році на фестивалі у Чернівцях було 40 тисяч глядачів, то у 1997 році у Харкові зібралося вже близько 500 тисяч меломанів.

Можна впевнено сказати, що фестиваль став початком вітчизняного шоу-бізнесу, показав українцям, що рідна музика може бути оригінальною та актуальною, та прищепив любов до неї. Більшість популярних сьогодні українських виконавців розпочинали свою кар’єру саме на “Червоній руті”. Серед них – Ірина Білик, “ВВ”, “Брати Гадюкіни”, Олександр Пономарьов, Руслана, гурт “Скрябін”, Наталя Могилевська, Катя Chilly, ТНМК, Альоша, “ДахаБраха” та інші.

Спогади про першу “Червону руту” у проєкті 24 каналу “Згадати все”: дивіться відео

“Тарас Бульба”

Найстаріший український рок-фестиваль “Тарас Бульба” вперше провели у місті Дубно 1991 року незадовго до проголошення незалежності держави. Засновником та ініціатором першого “Тараса Бульби” був Віталій Міщук, фронтмен рок-гурту “Еней”, який брав участь у фестивалі “Червона рута-89”. Там музиканти стали лауреатами, а після – захотіли організувати в Дубно власний фест.

Назву та місце проведення обрали не випадково. Оскільки символом міста є Дубенський замок князів Острозьких, захід вирішили проводити саме там. А, пригадавши, що в однойменній повісті Миколи Гоголя цю історичну будівлю намагався захопити Тарас Бульба, організатори визначилися і з назвою.

Із самого початку головною метою фестивалю була підтримка та розвиток якісної україномовної рок-музики та популяризація української національної ідеї. Як і “Червона рута”, “Тарас Бульба” став конкурсним фестивалем, на якому молоді рокери змагалися за перемогу та любов публіки.

Уже перший фестиваль прийшовся до смаку аудиторії, тому організатори вирішили розвивати та розширювати його, що успішно робили в наступні роки. Проте у 1995 році фінансова криза завадила черговому проведенню “Тараса Бульби”. Традицію вдалося відновити аж у 2002 році. Відтоді фестиваль відбувався щороку за виключенням 2014 – 2016 років (через початок війни) та 2020 року (через пандемію коронавірусу).

Тарас Бульба 2002
“Тарас Бульба” у 2002 році / Фото з офіційної фейсбук-сторінки фестивалю

Цьогоріч “Тарас Бульба”, як і Незалежна Україна, святкує 30 день народження. За свою історію фестиваль розширив жанрову палітру – тепер тут можна почути інді, фолк, кантрі, метал, поп-рок та навіть електронну музику, а тому кожен точно зможе знайти собі щось до смаку.

За весь час на музичних сценах фестивалю побували понад 500 українських та закордонних гуртів, а десятки молодих виконавців зробили перші кроки у своїй кар’єрі. У різні роки зірковими учасниками фестивалю були Руслана, Ніна Матвієнко, “Плач Єремії”, “Воплі Відоплясова”, “Тінь сонця”, “Фіолет”, “Жадан і Собаки”.

Але не музикою єдиною. Загальний асортимент розваг на фестивалі також збільшився. Тут проводять різноманітні майстер-класи та виставки, а також є:

  • літературно-мистецька сцена, де виступають письменники, поети, кобзарі, лірники та інші митці;
  • козацький курінь, де можна дізнатися про побут, інвентар та зброю українських козаків, навчитися стріляти з лука, пройти вишкіл та спробувати козацьку кухню;
  • дитяча галявина, де аніматори розважають наймолодших гостей.
“Таврійські ігри”

“Таврійські ігри” – один із перших українських музичних фестивалів, історія якого розпочалася у 1992 році. Протягом 18 років “Таврійські ігри” збирали у Каховці Херсонської області сотні виконавців з 17 країн світу, а також десятки тисяч глядачів.

Як і “Червона рута”, “Таврійські ігри” стали місцем народження та розвитку багатьох найпопулярніших вітчизняних зірок. Окрім того, саме тут українська публіка мала змогу чи не вперше наживо почути своїх західних кумирів.

Таврійські ігри 1992
“Таврійські ігри-1992” / Фото з офіційного сайту фестивалю

Перші “Таврійські ігри” група організаторів на чолі з Миколою Баграєвим провела у співпраці з інших фестивалем – новокаховським “Рок-н-ролом Таврійським”, який проводився з 1986 року. Програма старшого фестивалю зайняла більшу частину нових та невідомих “Таврійських ігор” – там виступили 46 рок-гуртів, переважно іноземних.

Уже тоді захід отримав схвалення аудиторії, тож організатори вирішили продовжувати. Наступного року “Таврійські ігри” оселилися на набережній – локації, де згодом з’явився спеціальний півострів для сцени, і яка стала для них традиційною.

Перший час до Каховки на “Таврійські ігри” приїжджали переважно російські зірки, популярні ще з часів Радянського Союзу – Філіп Кіркоров, Алла Пугачова, Земфіра, “Машина времени”, “Наутилус Помпилиус”. Але особливо українці чекали західних виконавців, першою з яких стала Саманта Фокс. Вона приїхала на фестиваль у 1994 році. У наступні роки на каховському фестивалі виступали Deep Purple, Status Quo, Doctor Alban, Mo-Do, Ottawan, Run DMC, N-Trance, Tarkan.

“Воплі Відоплясова” на “Таврійських іграх” у 1993 році: дивіться відео

Поступово до компанії музикантів тогочасного вищого ешелону почали приєднуватися недосвідчені українські виконавці. Свої перші кар’єрні кроки на “Таврійських іграх” робили Руслана, Тіна Кароль, Олександр Пономарьов, Ірина Білик, Наталя Могилевська, Настя Каменських та інші. З 1997 року фрагменти фестивальних концертів транслювали по телебаченню, а тому молоді музиканти після “Таврійських ігор” прокидалися відомими.

Популярність “Таврійських ігор” росла з неймовірною швидкістю, а інфраструктура Каховки не була готова до приїзду зірок такого масштабу, та й до величезної аудиторії, що хотіла на них подивитися. Там не було достатньої кількості пристойних готелів, тож знаменитостей селили на кораблях, а також вдома в організаторів та спонсорів.

Лайнери стали особливою частиною історії “Таврійських ігор”, і чимало зірок досі згадують про них з теплотою. Річ у тім, що виконавці не лише жили там у період фестивалю, а й добиралися ними з Києва та назад. Тож саме на кораблях відбувалися найкращі вечірки “Таврійських ігор”.

“Океан Ельзи” на “Таврійських іграх-2002”: відео

Фестиваль не обмежувався лише музичною програмою. Традиційними складовими “Таврійських ігор” завжди були конкурси краси, спортивні змагання, пивні турніри, круїзи на пароплаві “Леся Українка”. А родзинкою фестивалю були затяжні фінальні салюти, яких з нетерпінням чекали усі – і учасники “Ігор”, і глядачі.

Конкурс краси на Таврійських іграх
Конкурс краси “Королева Таврії” / Фото з офіційного сайту фестивалю

Востаннє “Таврійські ігри” відбулися у 2008 році. Доволі символічно, що тоді у них брали участь лише українські виконавці. Організатори оголосили дати проведення наступного фестивалю, але він так і не відбувся.

“Таврійські ігри” у проєкті 24 каналу “Згадати все”: дивіться відео

Сучасні фестивалі України

Atlas Weekend

Atlas Weekend – один із найбільших музичних фестивалів України та Східної Європи. Свою назву він отримав від столичного клубу Atlas, яким володіє засновник фесту Дмитро Сидоренко. Починаючи з 2015 року, ця подія збирає у Києві тисячі любителів музики різних жанрів, охочих послухати улюблених виконавців наживо.

Перший Atlas Weekend проходив на території Арт-заводу “Платформа” та тривав 2 дні. Тоді на фестивалі зібралися близько 20 тисяч людей, що прийшли подивитися на виступи 30 артистів. Вони здебільшого були українськими – “Бумбокс”, The Hardkiss, Pianoboy, Джамала, “Один в каное” та інші.

У 2016 році Atlas Weekend масштабувався, переїхав на територію ВДНГ, і зібрав на 6 різних сценах 157 виконавців. Серед них – The Subways, Apocalyptica, “Машина Времени”, Kwabs, Pianoбой, 5’nizza, O.Torvald, Христина Соловій, “Плач Єремії” та інші. Попри погану погоду, його відвідали 142 тисячі людей.

З кожним наступним роком лайн-ап та аудиторія фестивалю збільшуються. Вже у 2017 році на фестивалі було 315 тисяч людей, що побило рекорд відвідуваності ВДНГ. У 2019 році за всі дні фесту було зареєстровано 538 тисяч відвідувачів.

Організаторам Atlas Weekend вдалося привезти до України зірок світового масштабу – The Prodigy, Three Days Grace, Martin Garrix, The Chemical Brothers, Skillet, Black Eyed Peas. Вони вже оголосили лайн-ап Atlas Weekend-2022, тож українська публіка з нетерпінням чекає на живі виступи Twenty One Pilots, Placebo, Alt-J та інших артистів.

UPark

UPark – ще один великий міжнародний музичний фестиваль, що проходить у Києві. Його засновником є Микола Ісідоров.

Фестиваль проводили тричі – у 2016, 2018 та 2019 роках на НСК “Олімпійський”, стадіоні “Динамо” та SkyPark відповідно. У наступні роки організатори були змушені перенести UPark через пандемію коронавірусу.

Хедлайнерами фестивалів UPark за цей час були гурти світового рівня. Серед них – Red Hot Chili Peppers, Muse, Hurts, Gorillaz, Massive Attack, Bring Me the Horizon, Thirty Seconds to Mars та інші.

Меломани всієї країни сподіваються, що у 2022 році фестиваль нарешті відбудеться, адже заявлена організаторами програма вже вражає – My Chemical Romance, Gorilaz, Slipknot, Deftones тощо.

Фестиваль UPark у 2019 році: дивіться відео

ZaxidFest

ZaxidFest – щорічний український музичний фестиваль та найбільший фестиваль Західної України, що проходить на Львівщині.

Перший ZaxidFest відбувся 2009 року у Звенигороді. Наступний – у Старосільському замку, а з 2011 року, коли аудиторія фестивалю збільшилася, переїхав до села Родатичі за 40 кілометрів від Львова.

Головним засновником та організатором фестивалю є Яків Матвійчук. Він створив ZaxidFest разом зі своєю командою, щоб популяризувати українську культуру та активний відпочинок серед молоді, а також розвивати фестивальну культуру та подієвий туризм в Україні.

Основні музичні напрямки фесту – рок та етномузика у виконанні українських та іноземних артистів. За усі роки серед них були: Apocalyptica, Editors, Enter Shikari, Hollywood Undead, Oomph!, Everlast, Matisyahu, The Hardkiss, O. Torvald, Pianoboy, Onuka, Vivienne Mort, Alyona Alyona, “Один в каное”, Христина Соловій та інші.

У 2021 році ZaxidFest пройде 27 – 29 серпня на території відпочинкового комплексу “Чарівна долина” у Родатичах. Серед учасників – “Океан Ельзи”, The Hardkiss, “Ляпис-98”, “Антитіла”, “ДахаБраха” тощо.

ZaxidFest у 2019 році: відео

“Файне місто”

“Файне місто” – фестиваль, який проходить у Тернополі з 2013 року. Фест отримав свою назву від популярної пісні “Братів Гадюкіних” – “Файне місто Тернопіль”.

Спершу фестиваль проводили на острівці “Чайка” у місцевому парку імені Тараса Шевченка, а згодом – на території аеропорту “Тернопіль”. У 2017 році він переїхав на тернопільський іподром, який відтоді щоразу перетворюється на справжнє фестивальне містечко. Його мешканці, тобто відвідувачі фесту, навіть отримують паспорти “Файного міста” і можуть одружуватися з будь-ким чи будь-чим.

Щороку на фестиваль приїжджають більше ніж 100 гуртів та виконавців, які грають на трьох сценах для 18 тисяч людей. Також тут є чимало інших розважальних локацій, де відвідувачі можуть займатися спортом, дивитися фільми, грати в ігри чи кататися на атракціонах.

За весь час на “Файному місті” побувало багато українських та іноземних артистів. Зокрема, й Kadebostany, Powerwolf, Arch Enemy, Rage, The Rasmus, Oomph!, Lordi, “Бумбокс”, O.Torvald, The Hardkiss та інші.

“Файне місто-2019”: відео

Respublica

Respublica – щорічний фестиваль музики та стріт-арту, родом із Поділля. Його історія розпочалася у 2011 році у стінах Кам’янець-Подільської фортеці. Кілька разів фестиваль проводили у Хмельницькому, але врешті-решт Respublica повернулася до Кам’янця.

Родзинкою фестивалю є його поділ на музичну та мистецьку частини. Художники зі всього світу приїжджали до Кам’янця та Хмельницького, аби прикрасити їх масштабними цікавими та яскравими графіті.

За історію фесту на ньому побували: “Ляпис Трубецкой”, “Скрябін”, O.Torvald, “Карна”, “Фіолет”, Vivienne Mort та інші популярні виконавці. Крім того, організатори підтримують і молодих музикантів, які хочуть вперше заявити про себе.

У 2020 році Respublica, як і інші масові заходи, були вимушена підлаштовуватися під ситуацію в Україні та світі, і зробила це надзвичайно оригінальним чином. Фізичний фестиваль відбувся, але на нього потрапили лише 100 людей, які встигли першими придбати квитки. Інші ж мали змогу спостерігати за дійством онлайн – через прямі трансляції та гру Minecraft, де місце проведення фесту відтворили до найменших дрібниць.

Цьогоріч Respublica пройде 27 – 29 серпня на території Старої фортеці Кам’янця-Подільського. У програмі фестивалю – Степан Гіга, “Скрябін&Юркеш”, “Жадан і Собаки”, “Курган і Агрегат”, “Один в каное”, AGHIAZMA feat Super Sus, KHORS, 229 та інші.

“Бандерштат”

“Бандерштат” – український музичний фестиваль, який починаючи з 2007 року щорічно проходить на Волині – у Луцьку або ж селі Рованці. У цьому місці, як ніде, панує атмосфера патріотизму – усе, що тут відбувається, спрямоване на підтримку та розвиток української національної ідеї, культури, мови та рідної музики.

Фестиваль впевнено можна назвати сімейним, адже на “Бандерштаті” буде чим зайнятися усім – і літнім людям, і молоді, і дітям. Окрім музичної зони, тут є ще й літературна сцена, де виступають поети та письменники. Традиційно на “Бандерштаті” проводять ще й гуртівки (зустрічі з лідерами думок), різноманітні майстер-класи, реконструкції повстанських та визвольних боїв, та патріотичні флешмоби. Наймолодших відвідувачів всіляко розважають на спеціально облаштованій території.

Ще одна особливість “Бандерштату”, яку рідко можна зустріти на схожих подіях, – він повністю тверезий. Алкоголь не продають ні на території фесту, ні в околицях, а проносити спиртні напої із собою заборонено. Так організатори не словом, а ділом показують, що вони за здоровий спосіб життя.

Бандерштат 2021
“Бандерштат-2021” / Фото з офіційного сайту фестивалю

На фестивалі виступали: “Бумбокс”, “БЕZ ОБМЕЖЕНЬ”, “ТНМК”, “Карна”, “Фіолет”, “Жадан і Собаки”, “Тартак”, “Один в Каное” та ще багато інших популярних та починаючих виконавців. Крім того, “Бандерштат” відвідали чимало українських митців слова, що виступали на літературній сцені. Серед них – Сергій Жадан, Юрко Іздрик, Ірена Карпа, Любко Дереш, Олександр Ірванець, Макс Кідрук.

У 2021 році Бандерштат пройшов 6 – 8 серпня. На ньому святкували 15-річчя фестивалю та, звичайно, 30-річчя Незалежності України. З цієї нагоди на традиційному бандерштатівському флешмобі розгорнули найбільший державний прапор України у світі розміром 40х60 метрів. Вперше його показали 24 серпня 2012 року, і відтоді він побував у більшості українських областей.

Найбільший прапор України на “Бандерштаті”: відео

Leopolis Jazz Fest

Leopolis Jazz Fest – міжнародний джазовий фестиваль, який традиційно проходить у Львові щочервня, починаючи з 2011 року. Щоразу сюди приїжджають професійні музиканти з усього світу, аби потішити містян та гостей концертами, майстер-класами та автограф-сесіями.

Leopolis Jazz Fest
Джазовий фестиваль у Львові / Фото з офіційного сайту Leopolis Jazz Fest

Події фестивалю відбуваються на 3 мальовничих львівських локаціях – на площі Ринок, у подвір’ї палацу Потоцьких та у парку імені Богдана Хмельницького. Концерти, що проходять на перших двох локаціях, – безкоштовні.

Крім розважальної частини, на фестивалі відзначають музикантів, які зробили вагомий внесок у розвиток та популяризацію джазової музики – їм вручають Міжнародну музичну премію Leopolis Jazz Music Awards імені Едді Рознера.

За усі роки проведення фестивалю його хедлайнерами були: SEAL, Chris Botti, Kamasi Washington, Lisa Stansfield, Chick Corea, Marcus Miller, Gregory Porter та інші майстри джазу.

Виступ SEAL на Leopolis Jazz Fest-2021: відео

Література

“Книжковий Арсенал”

“Книжковий Арсенал” – міжнародний фестиваль, який з 2011 року проходить у Києві. Ця інтелектуальна подія об’єднує літературну, візуальну та мистецьку складову, кожна з яких порушує актуальні питання сучасності.

Щороку українські видавництва випускають новинки спеціально до “Книжкового Арсеналу”, аби представити їх аудиторії на величезному фестивальному книжковому ярмарку. Крім того, за усі роки проведення фестивалю його відвідали понад 500 українських та закордонних авторів, які презентували тут свої книги, влаштовували публічні читання та автограф-сесії, брали участь у дискусіях та круглих столах.

З 2016 року на “Книжковому Арсеналі” проводять конкурс “Найкращий книжковий дизайн”, переможці якого представляють Україну на міжнародних змаганнях, що організовує німецький фонд Buchkunst, а їхні книжки беруть участь у книжкових ярмарках у Ляйпцигу і Франкфурті.

Ще один проєкт фестивалю має назву Book Pitch. Його започаткували у 2020 році спільно з Одеським міжнародним кінофестивалем. У його рамках розшукують українські книги, які мають перспективи на екранізацію. Переможці отримують не лише призи, а й нагоду представити свої твори режисерам та продюсерам.

BookForum

BookForum також відомий як “Форум видавців” у Львові – ще одна масштабна культурна подія, розділена на 2 основних проєкти – Національний книжковий ярмарок та Міжнародний літературний фестиваль.

За довгу історію фестивалю він зміг охопити понад 2500 авторів з 43 країн світу, а також 15 тисяч фахівців книжкової галузі. Щороку у Львові збираються десятки тисяч людей, охочих взяти участь у форумі. І їм є з чого обирати, адже програма фестивалю щоразу нараховує не одну сотню різноманітних заходів.

У переліку – дискусії, лекції і воркшопи, презентації книжок, сценічні читання, публічні інтерв’ю та автограф-сесії. Не всі заходи суто літературні – тут можна відвідати і концерти, кінопокази, виставки та перформанси. Особливою любов’ю відвідувачів фестивалю користується “Ніч поезії та музики non-stop”, зміст якої повністю відповідає назві. Усі ці події формують навколо фокусної теми, яку обирають щороку.

Серед найвідоміших авторів, що бували на BookForum, – Пауло Коельо, Петер Вайдгаас, Юстейн Ґордер, Януш Леон Вишневський, Ерленд Лу, Фредерік Беґбедер. А найпопулярніші українські автори практично ніколи не пропускають фестиваль – Сергій Жадан, Юрій Іздрик, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Ірена Карпа та інші.

Національний Сорочинський ярмарок

Важко знайти українця, який би ніколи не чув про Сорочинський ярмарок. Проте не всі знають, що це дійство, описане Миколою Гоголем ще у 19 столітті, регулярно проводять і досі.

Щороку в передостанній тиждень серпня у село Великі Сорочинці, що на Полтавщині, з’їжджаються десятки тисяч людей. Усе заради того, щоб подивитися на найбільший в Україні ярмарок, де представлена величезна кількість підприємств, приватних підприємців та закладів харчування, які пригощають відвідувачів продуктами, стравами та напоями у кращих традиціях української кухні.

Окремої уваги заслуговують майстри народного промислу, які приїжджають на ярмарок із національним одягом, прикрасами, посудом, елементами декору, сувенірами та іншими товарами, виготовленням яких займалися українці із давніх-давен. Переважна більшість з них – ручної роботи.

Сорочинський ярмарок
Неймовірна атмосфера на Сорочинському ярмарку / Фото з офіційного сайту фестивалю

Важко уявити таке автентичне українське свято без музики і танців. Саме тому на ярмарку встановлюють аж 5 сцен, де виступають професійні та самодіяльні творчі колективи і окремі артисти. Ввечері картинка змінюється, і публіка розважається на концертах популярних українських зірок та дискотеках.

Цьогоріч Сорочинський ярмарок, присвячений 30-й річниці Незалежності, проходитиме 17 – 22 серпня. Серед зіркових гостей фестивалю – Олег Кензов, Ляпис-98 та Оля Полякова.

Ulichnaya eda

Ulichnaya eda – київський фестиваль вуличної їжі, куди кияни та гості столиці приходять смачно поїсти, відпочити та розважитися. Його проводять кілька разів на сезон на території Арт-заводу “Платформа”.

Звичайно, найперше, заради чого сюди потрібно прийти, – це їжа. На фестивалі представлений величезний фуд-корт зі стравами з усього світу, окремі корнери, де готують шеф-кухарі популярних закладів, та Local Food Market – ринок українських фермерів та крафтових виробників.

Крім того, відвідувачі можуть насолодитися живими виступами артистів, відпочити на просторій зеленій території, побавитися з дітьми у великій ігровій зоні, подивитися кіно чи послухати лекції.

Організатори Ulichnaya eda проводять й інші гастрономічні фестивалі, зокрема й Kyiv Coffee Festival і Kyiv Beer Festival. А найближчий фестиваль вуличної їжі Ulichnaya eda BBQ Festival відбудеться 18 – 19 вересня.

Львівський фестиваль кави

Львівська кава відома на всю Україну, тож недивно, що наймасштабніший вітчизняний фестиваль, присвячений цьому напою, заснували саме тут. З 2007 року щоосені у Львові найпопулярніші заклади презентують свою каву і десерти, а пристрасні кавомани мають змогу усе це скуштувати.

На міському святі “На каву до Львова” проводять чемпіонат з приготування кави, тематичні презентації, майстер-класи та дискусії. Також щороку на фестивалі шляхом голосування обирають найкращу кав’ярню. Зважаючи на те, яка велика конкуренція у цій сфері та скільки закладів змагаються за звання, стає зрозуміло, що цей титул неймовірно престижний.

У визначенні найкращої кав’ярні беруть участь відвідувачі фестивалю, голосуючи за допомогою бюлетенів, інтернет-користувачі, що віддають свої голоси онлайн, а також кавові Король та Королева.

Comic Con Ukraine

Comic Con Ukraine – український фестиваль популярної культури, який збирає любителів косплею, відеоігор, коміксів та аніме в одному місці. Він проходить на території Арт-заводу “Платформа” у Києві, починаючи з 2018 року.

Щороку у програмі фестивалю є величезна кількість розваг на різні смаки: зустрічі з зірковими гостями, музична частина, косплей-шоу, учасники яких відтворюють образи улюблених героїв, Алея художників, де представлені роботи талановитих митців, зона маркету, де можна придбати комікси, мерч, іграшки, сувеніри та багато інших тематичних речей.

Родзинкою фестивалю є Dog Cosplay Show, учасники якого переодягаються в костюми разом зі своїми улюбленцями. Крім того, тут можна купити іграшки та костюми для домашніх тварин, проконсультуватися щодо адопції чотирилапих і допомогти притулкам.

У попередні роки зірковими гостями фестивалю були актори Джон Ріс-Девіс (“Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега”, “Володар перснів”), Денні Трехо (“Десперадо”, “Мачете”, “Діти шпигунів”), Крістофер Ллойд (“Назад у майбутнє”, “Сімейка Адамс”, “Хто підставив кролика Роджера”).

Цьогорічний Comic Con Ukraine ще попереду. Він відбудеться 4 – 5 вересня на Арт-заводі “Платформа”. У програмі – автори саундтреку до гри Witcher 3: Wild Hunt гурт Percival, відома україномовними каверами блогерка Eileen та польська акторка і косплеєрка Гелена Манковська в образі Леді Дімітреску з Resident Evil 8: Village.

“Кураж”

“Кураж” – це щомісячний київський фестиваль, що охоплює великий спектр розваг. Вечірки з приємною музикою, барахолка з унікальними речами, цікаві виставки, лекції та майстеркласи, дитяча зона, великий фуд-корт і ще багато іншого. А об’єднує усе це прекрасна мета – благочинність та допомога потребуючим.

“Кураж” розпочинався влітку 2014 року з барахолки. Прибуток від проданих речей передали на благодійність – вже під час першого заходу вдалося зібрати 110 тисяч гривень. З часом “Кураж” розвивався та розширювався, і став повноцінним фестивалем, де можна не лише розважитися, а й допомогти іншим. Організатори традиційно передають на добрі справи частину прибутку, а це понад 34 мільйони гривень за весь час.

У всьому, що відбувається на “Куражі”, читається стійка позиція та соціальна відповідальність. На цих подіях багато говорять про соціально важливі теми – інклюзивність, ментальне здоров’я, рівність. Крім того, тут кожен відвідувач почуває себе комфортно та безпечно. Головна ідея Куражу – “будь собою”, тому тут немає місця осуду, образам чи дискримінації.

“Гешефт Garage Sale”

“Гешефт Garage Sale” – незалежний одеський фестиваль просто неба, це масштабний дизайн-маркет і атмосферний простір для розваг та творчості.

Фестивалі “Гешефт” проходять один раз на сезон і завжди відповідають певній тематиці, якої дотримуються як в оформленні, так і в програмі. Це, наприклад, “Нічний Маркет”, “Ретро-весна”, “Арт і Апсайклінг”, “Тропічний Гешефт” та інші креативні теми.

Кожний “Гешефт”збирає на одній території молодих та амбітних українських дизайнерів, модельєрів, ілюстраторів, виробників та інших творчих особистостей, які можуть представити публіці свої роботи та познайомити її зі своїми брендами. Окрім величезного маркету, “Гешефт” пропонує своїм відвідувачам музичну програму – виступи діджеїв і молодих гуртів, фуд-корт зі смачною їжею та напоями, і звичайно простір для дозвілля, розваг та спілкування.

Це лише частина усіх фестивалів, на які так багата Україна. З кожним роком у нас з’являється все більше цікавих, креативних та справді унікальних подій, про які можна з гордістю сказати: “Це – українське!”. І ми впевнені, що так буде і надалі.

Джерело