Сенсація

Лілія Ребрик поділилася секретами міцної родини та краси

Актриса і ведуча Лілія Ребрик – одна з найпозитивніших красунь на українському телебаченні.

Вражаюче, як легко їй вдається поєднувати роботу і сім’ю, вставати о 4 ночі і при цьому радіти життю. Нещодавно Лілія Ребрик стала ще щасливішою – в її житті з’явилася дочка Поліна.

OBOZREVATEL розповідає про секрети виховання від зіркової мами і просто приємно провів час з ведучою, підзарядившись її натхненням і активністю.

– Дивуєшся, як швидко ви повернулися до ранкових ефірів. Не хотілося побути довше в декретній відпустці?

– Я не можу розділити декретну відпустку і робочий процес. Я багато жартувала, що колеги раніше мене спровадили. Я так би мовити тиждень профілоніла (сміється). Думала ще один тиждень попрацювати, а потім піти народжувати. Але колеги вирішили перестрахуватися. Насправді всі знають мою енергетику, необхідність бути у тонусі. Я і коли перший раз була вагітною знала, що не зможу засиджуватися в декреті. Це не моя фізіологія і психофізика. Сказати, що я не приділяю час сім’ї – не можна. Я знаю, що все можна чудово поєднувати. Ми обходимося без няні. Я годую дитину грудьми і все встигаю. На вулиці XXI століття: все можна розрулити. Я щаслива, що у мене така робота, яку я можу поєднувати з декретом. О 9:00 у мене вже робочий день закінчено, а що може бути прекрасніше для годуючої мами (посміхається)?

– Тобто старшу Діану ніхто не допомагав виховувати?

– З Діаною ми взагалі обійшлися без няні. Ми виявилися жадібними на емоції батьками. Нам з чоловіком все хотілося побачити першими, щоб не няні нам потім переказували. Ми самі хотіли насолоджуватися першими кроками дочки. І радіти цьому. Справжнє щастя, коли дитина свідомо дивиться тобі в очі і посміхається. Не можна пропускати такі моменти. Важливо, щоб батьки стали свідками таких моментів, перших успіхів, а не няня.

Цього року старша дочка йде в перший клас. І я розумію, що це додаткові обов’язки. Поки ми справляємося, але зараз літо. Наші з чоловіком робочі графіки добре складаються. Я працюю з 5 до 9 ранку. Якщо є разова робота, ми узгоджуємо з чоловіком. Андрій на роботі після обіду. Коли він один з дівчатками вдома – я спокійна, вони в “шоколаді” в прямому і переносному сенсі. При цьому, у нас з чоловіком різні підходи. Андрій з дівчатами грає, балується. Це гри на 100%. Коли Діана зі мною залишається, ми більше читаємо, малюємо, пишемо, любимо гри на логіку і мислення. Андрій постійно жартує: “Мама ти добре влаштувалася, у тебе сидяча робота”. У чоловіка – фізичні ігри, у мене – внутрішня робота. Напевно, це правильно, повинна бути різниця. Коли Діана з татом – вона веселиться, куражиться. Потім їй з мамою важко всидіти на місці і просто почитати книгу.

– Школа – це новий етап. Багато батьків дуже переживають за те, щоб зробити правильний вибір. Як ви шукали школу для Діани?

– О, це зараз хвора тема. Я дуже хочу, щоб Діана пішла в школу біля нашого будинку. Взагалі ми подали документи в дві школи. Та, яка за місцем прописки, знаходиться далі, ніж та, що через дорогу від будинку. У нас райони діляться через вулицю. Школа, яку я бачу, стоячи на балконі, відноситься до іншого району. Всі шість років, що ми живемо в нашій районі, ми проходили і говорили Діані, що це її майбутня школа. Ми жартували з Андрієм, що купимо Діані яскравий спортивний костюм, і будемо спостерігати за нею на фізкультурі з балкона. Але тепер вводять закон про школу за пропискою. Скасували всі співбесіди. Приватну школу я навіть не розглядаю, так свого часу було і з дитячим садком. Ми прийшли, нас полюбили і все було добре. З моїм графіком їздити ще кудись – це дуже складно. Поліну ми вже записали в той садок, в який ходила Діана. Я як порядна мати зайняла місце в електронній черзі. Вже скоро до пологів потрібно буде ставати в чергу (посміхається). Але, звичайно, найголовніше – як в школі, так і в садку – щоб вчителі були хороші, адже їм ти довіряєш свою дитину.

– Ваша старша дочка вже пробує себе в кіно. Чи даєте ви вдома майстер-класи?

– Я не включаюсь вдома, як актриса. Пояснюю, що на знімальному майданчику є режисер, і він головний. Я думаю, за це він мені вдячний. Я не з тих мам, які будуть вчити своїх дітей грати в кіно вдома. Краще вивчити текст і прийти на знімальний майданчик, а режисер розповість і придумає. Зізнаюся, я вражена поведінкою Діани на майданчику. Я захоплююся нею. Це не та Діана, яка любить побалуватися вдома і поставити всіх на вуха. Діана – пустотливе дівчисько, гостре на язичок. На зйомках вона доросла, зібрана. Їй не подобається, коли її називають “малятком” або “карапузом”. Для неї це гірше образи. Діана обмінюється телефонами з акторами на знімальному майданчику, телефонує їм по вихідним.

Нещодавно Діані дісталася роль дитини з дитячого будинку у фільмі “Серце матері”. Вона дуже пройнялася цією роллю. Зйомки проходили в інтернаті. Непроста тема її зачепила, і вона пропустила її через себе. Це було її бажання піти на проби. Дочка поки думає, що всіх мам показують по телевізору, і не розуміє, що це окрема професія. Я пояснила, що це дуже відповідально. Так би мовити, доросле життя. Ти не маєш права пропустити зйомки, якщо ти хочеш гуляти, а тобі потрібно вчити текст – то насамперед необхідно вивчити.

За зйомки Діана заробляє гроші. Але я не хочу, щоб у неї було розуміння, що гроші заробляються складно. Нас завжди виховували так, що ми повинні знати цінність грошей. А мені здається, потрібно прагнути до того, щоб заробляти в радість і задоволення. Хочеться, щоб у майбутньому Діана отримала таку професію, коли б заробляння грошей не перетворювалося на тягар. Коли вона хотіла купити якусь непотрібну річ, я у неї запитала: “Навіщо вона тобі?”. Діана відповіла: “А навіщо заробляти, якщо ти не можеш витратити?” Ми звикли відкладати, а потрібно радіти тут і зараз. Коли Діана була в Чернівцях, вона пішла на ярмарок і ретельно вибирала подарунок для молодшої сестрички і подарунок бабусі на день народження. А коли черга підійшла до мене, то Діана сказала: “Мама у мене модна і стильна, їй потрібно щось особливе”. Мене це дуже порадувало. Я рада, що вона сприймає мене саме так. Я хочу бути для неї прикладом.

– До речі, вона не ревнує до молодшої сестрички?

– Офіційно ні (посміхається). Поки ми спостерігаємо. Нам багато говорили, що тепер Діана швидко подорослішає. У нас з чоловіком навіть була розмова на цю тему. Діана – перша дитина і вся увага була їй. Тепер, коли народилася Поліна, не хочеться перетворити Діану в статус “дорослої”. Вона така ж дитина. Наше завдання як батьків зберегти її дитинство. Ми не просимо Діану допомагати, але вона це робить. Важливо, щоб це йшло від неї, коли їй хочеться. Поліна також заслуговує на таку ж кількість уваги, яку отримувала Діана. Коли я була вагітною, я поставила Діані провокаційне запитання: “Ти не боїшся, що народиться Поліна? Так ми тільки одну тебе любили. А тепер любові стане менше”. Дочка відповіла, що не боїться. “Мене любили мама з татом, а тепер буде любити і Поліна. І я буду любити на одну людину більше в сім’ї”, – сказала Діана. Це важливий момент для дитини. Значить ти її правильно виховуєш. Було дуже приємно чути такі глибокі слова.

– Що з власного дитинства ви хотіли б передати своїм дітям?

– Мої батьки разом 38 років, і вони не перестають мене дивувати. Вони для мене приклад. У їхніх стосунках присутній внутрішній гумор. Пам’ятаю, коли я ходила гуляти, друзі запитували у батьків: “А о котрій годині Лілія повинна бути вдома?” На що мама відповіла: “Ліля доросла, вона все знає сама”. Для мене це було так відповідально. Тому вже о 20:00 біжиш додому, адже тобі довіряють батьки.

У 16 років я поїхала до Києва. У мене вірили близькі, і я не могла їх підвести. Я навчилася бути відповідальною і дорослою. Дуже важливо, як ти себе відчуваєш. Тобі легше йти по життю, якщо ти впевнений в тому, що можеш самостійно прийняти рішення. Мене батьки лаяли за оцінки 3 і 4. Мама говорила – або 5, або 2. За двійки мене не сварили. Я тоді не розуміла – адже 4 краще, ніж 2. Виявляється, я не повинна бути середнячком по життю. Напевно, ці слова “5 або 2”, зіграли важливу роль в моєму житті. У своїй професії потрібно бути кращим або взагалі не займатися цим. Мене навчили кожну справу доводити до кінця. Ти не маєш права кинути щось на півдорозі. Завдання батьків – допомогти дитині знайти себе. Діані ми дозволяємо все. Не знаю, добре це чи погано. Звичайно, дітей потрібно контролювати, але так, щоб вони не були в курсі. Про свою дитину потрібно знати все, але в той же час робити це так, щоб вона не віддалився від тебе.

– Коли вас слухаєш, здається всякі розповіді про післяпологову депресію і складнощі материнства – це казки…

– Я завжди насолоджуюся материнством. Діти – це справжнє щастя. Я знаю, що у жінок буває післяпологова депресія, але я навіть уявити не можу, з чим вона може бути пов’язана і як може виникнути. Я ні в якому разі не засуджую жінок, які з цим зіткнулися, звичайно ж, у них є причини. Але це точно не про мене. Так як я навпаки не можу натішитися. Після народження дитини у мене енергії стає більше. Під час вагітності я літала, літала, а з народженням малятка – ще більше. Дивно, але ти починаєш встигати все. У житті жінок з появою дітей автоматично знаходиться і той час, якого завжди не вистачає. Діти організовують, у тебе все розписано – не на папірці, а в голові.

До того ж, після народження дитини ти приходиш в форму, стежиш за собою. Коли ти з дитиною, тобі не потрібен тренажер (посміхається). Якщо у тебе є мета, то ти повинен бути до себе вимогливим. Потрібно вимагати від себе тієї картинки, яку ти хочеш бачити в дзеркалі. Так, чоловік буде говорити, що ти подобаєшся йому в будь-якому вигляді. Але чоловіки люблять очима. Я знаю точно, що чоловік закохується в той образ, якою ти була при першій зустрічі. Тому жінка повинна прагнути бути красивою, доглянутою і бажаною завжди.

– Дуже до речі, щоб ви поділилися секретами.

– Я ще не в тій ідеальній формі, в якій можу бути. Я до себе дуже вимоглива, цього не приховую. Зараз я годую дитину, тому не можу повноцінно займатися спортом. Можливо, це виправдання жінкам, чому вони відразу після пологів не йдуть в спортзал. Для мене важливо, щоб було молоко, я була спокійною.

– А як на рахунок спеціальних дієт або раціону харчування під час вагітності і після?

– Я дотримувалася дієти, яка називається “стіл №5”. Пила воду, узвари, іноді чай з молоком. Ще коли була вагітна, розуміла, що пологи припадуть на кінець квітня, а незабаром – сезон ягід і фруктів і мені багато чого не можна буде вживати. Я дуже люблю полуницю, а це аллергенна ягода. Лікар сказала, що місяць повинна бути сувора дієта. У цей час я їла все виключно парове. Я заборонила собі будь-які перекушування у вигляді печива.

Зараз кави я не п’ю, хоча її дуже люблю. Через місяць після пологів я почала пробувати сирі фрукти. Ягоди вживаю раз в два дні. Добре, що Андрій мені досить полуниці заморозив (посміхається). Нові фрукти і ягоди спочатку пробую, дивлюся на реакцію. Зараз, коли доньці 2,5 місяці, я ловлю себе на думці, що практично все їм. Але, звичайно, це здорова їжа.

 

І взагалі я себе питаю, чому ми не думаємо про своє харчування весь час, а тільки коли годуємо грудьми. Здорове харчування – запорука твого хорошого стану. Коли ти годуєш дитину, у тебе є відповідальність, мотивація. Ти дотримуєшся дієти. Якщо ти це робиш зараз, то можна так завжди.

– Не уявляю, як ви без кави. Встаєте ж зовсім рано.

– Так, але мені це подобається. Прокидатися в 4 ночі – це бачити світанок сонця, їхати по порожньому місту, помічати якісь дрібниці. Зазвичай ми поспішаємо, багато чого не бачимо по сторонам, стоїмо у заторах. В 4 ночі немає якихось подразників. Мало того, в 9 ранку я вже з макіяжем і зачіскою і у мене попереду цілий день. Ти приходиш додому красива, а чоловікові то як приємно (посміхається). Андрій прокидається, а дружина вже виглядає як богиня. Так що я абсолютно щаслива.

– Виходить, ранкові ефіри вам тільки на користь пішли.

– Я дуже люблю прямі ефіри “Ранку з Україною”. Це та робота, коли ніхто не має право на помилку. Починаючи від адміністратора, закінчуючи головним режисером. Ми – канал-лідер, і кожен з нас працює на одну справу – картинку в телевізорі, яка має особливу енергетику. Все відбувається тут і зараз. Коли ти пишеш live, завжди знайдеться пасмо, яка не так впало, або слово неправильно сказане. Ти можеш стояти пити каву або чай, і люди розуміють, що це відбувається зараз. Це особлива магія.

Коли я прийшла на канал “Україна”, шалено зраділа, що у мене буде зовсім новий формат. Раніше я завжди працювала у вечірній час. Я відчула колосальну відповідальність. Для мене важливо, як я починаю день. Не можна починати новий день депресивно. Ми самі собі режисери. Ми можемо самі придумати собі свято, коли нам сумно чи самотньо. Будьте авантюристами. Не варто скаржитися на якусь ситуацію, просто розрулювати її. Навіть у складній ситуації можна знайти плюси. Людина повинна жити в радість.

Що стосується нашого ранкового шоу, то це не та програма, яку люди сідають і чекають. Зазвичай в цей час людина збирається на роботу, хтось намагається розбудити дітей, а хтось п’є каву на балконі. Програма створена для того, щоб додати в життя людини якусь енергетику та драйв. “Доброго ранку”, яке людина хоче почути, вмикаючи телевізор, має бути в правильній для нього тональності. Ні в якому разі не надто гучним або, навпаки, заколисуючим. Можливо, людина почує ті слова, які зроблять його день. Хочеться, щоб у кожній програмі була така фраза. Буває, що люди пишуть мені в Instagram і дякують за правильні слова. Це для мене найвища похвала і нагорода.

– Тоді виникає питання, як поєднувати кар’єру і особисте життя?

– Треба любити життя і те, чим ти займаєшся. Ключове слово – любов. Вона рухає всім і мотивує. Я дуже хочу бути на своєму місці в житті. Хочу зранку летіти на роботу. Адже багато людей прокидаються вранці і кажуть, що не хочуть нікуди йти, чекають вихідних як манну небесну. А я завжди хотіла поспішати на роботу і знати, що на тебе чекають і люблять вдома. Приймають такою, яка ти є.

Підпишіться на групу «СВІДОК» у Facebook

Більше актуальних новин дивіться в програмі “Свідок” на телеканалі НТН по буднях – 8.30, 12.30, 16.30, 19.00, 23.15, і щосуботи о 19.00.

Loading...
Загрузка...