Сенсація

Камери автоматичної фіксації. Кого і як штрафують, як оскаржити

Власники транспортних засобів (ТЗ) почали отримувати перші листи з постановами про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері дорожнього руху.

З 1 червня почала діяти система автофіксації порушень правил дорожнього руху (шляхом фотозйомки або відеозапису), спеціально розміщеними приладами контролю. Фіксуються порушення ПДР у автоматичному режимі, поки що за перевищення встановлених обмежень швидкості руху у Києві та області, а, згодом, на дорогах всієї України.

На сайті МВС міститься детальна інформація, як саме система розраховуватиме допустиму швидкість. Так, відповідно до Правил дорожнього руху у населених пунктах дозволена швидкість руху — не більше 50 км/год. В місцях, де створені дорожні умови, що дають можливість рухатися з більшою швидкістю, дозволена швидкість руху може бути збільшена (за рішенням власників доріг за погодженням з Національною поліцією). На автомобільних дорогах за межами населених пунктів дозволена швидкість руху транспортних засобів — не більше 90 км/год, на дорогах з розділювальною смугою — не більше 110 км/год, на автомагістралях — не більше 130 км/год. У Києві рух транспортних засобів — не більше 50 км/год. Порушенням швидкісного режиму буде вважатись: 50+20+3 км/год =73 км/год (де 3 км/год — похибка в роботі приладу). Відповідно ж до рішення КМДА з 1 квітня до 1 листопада на деяких автодорогах міста Києва буде дозволено рухатись окремими смугами зі швидкістю 80 км/год. Максимально допустима похибка приладів контролю встановлена — 3 км/год. Тобто перевищенням швидкості буде рахуватись на даній смузі руху 80+20+3 км/год = 103 км/год.

Незабаром планується впровадження автофіксування проїзду по спеціально визначеній смузі громадського транспорту, на червоне світло світлофора, а також перетину подвійної суцільної лінії. Планується також автоматичне розпізнавання автомобілів, які порушили правила паркування.

Відтак, відповідно до ст.14−2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) тепер несуть власники, за якими зареєстровано транспортний засіб:

фізична особа;
керівник юридичної особи; у разі якщо відсутні відомості щодо керівника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб — особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи;
щодо транспортних засобів, які зареєстровані за межами території України і такий ТЗ не підлягає держреєстрації в Україні — особа, яка ввезла такий ТЗ на територію України.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності друкується на паперовому бланку зі спеціальними елементами захисту та протягом трьох днів надсилається відповідальній особі рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) або вручається особі, яка ввезла транспортний засіб (іноземна реєстрація) на територію України, відповідними підрозділами Державної прикордонної служби України. Постанова набирає законної сили після її вручення особі чи отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Знайти повну інформацію про наявність порушень ПДР та суму штрафів, можна також через електронний кабінет водія на сайті Сервісного центру МВС.

Оскаржити Постанову потрібно протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили (тобто перебіг 10-денного строку на оскарження починається з моменту вручення особі такої постанови або отримання позначки невручення з підстав відмови у отриманні або повернення поштового відправлення із зазначення причин невручення).

Слід звернутись до департаменту патрульної поліції або відновлювати порушені права у судовому порядку.

Власник ТЗ має право подати позов до суду як за місцем своєї реєстрації, так і за місцем знаходження відповідача.

У разі пропуску строку на оскарження постанови з поважних причин (хвороба, відрядження тощо), необхідно звернутись із заявою про поновлення строку на оскарження, надавши докази, що підтверджують поважність пропуску строку. У такому випадку строк на оскарження може бути поновлений судом або органом до якого оскаржено відповідну постанову.

Розберемо основні моменти, які можуть слугувати підставою для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері дорожнього руху в режимі автофіксації.

Перше, ч. 2 ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Ч. 1 ст. 64 Конституції України чітко визначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

На мою думку, запроваджена система МВС є недосконалою, у тому числі суперечить основним принципам, які закладені Конституцією України, адже, відповідальність покладається не на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, а на власника ТЗ. Тобто, винними визнаються у багатьох випадках не причетні особи. Порушується принцип презумпції невинуватості особи.

Друге, комплекс може фіксувати кілька порушників одночасно, формуючи для кожного авто окремий пакет метаданих і інформаційних файлів: крім самих фото-відеодоказів, де повинні бути розпізнані номерні знаки, марка і модель авто, документ містить інформацію про точну геолокацію вимірювального приладу, часу фіксації і самому вигляді виявленого порушення. Але, вже на даний час є постанови з помилками, наприклад зображення авто, водій якого порушує ПДР, не відповідає зазначеному автомобілю, власник, якого притягується до відповідальності, згідно з текстом самої постанови.

Третє, визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їхній перелік регламентований ст. 251 КпАП. Обов’язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення у разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 77 КАС покладений на відповідача — суб’єкта владних повноважень.

Це означає, що у разі посилання позивача (особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності) на неналежну сертифікацію приладів фіксування порушень у автоматичному режимі або на відсутність, наприклад, інформаційно-вказівного знаку про встановлення камери автофіксації порушень ПДР та знаку, що обмежує швидкість руху (будь-якого іншого дорожнього знаку за порушення, якого в зоні його дії, складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності особи), саме відповідач повинен буде довести, що дані знаки були розташовані саме у цей час на певній ділянці дороги та встановлені (продубльовані) на належній відстані, а не у будь-який інший, адже є ймовірність, що знак встановлений так, що його не видно водієві або він пошкоджений (відсутній) внаслідок дій 3-х осіб тощо. В разі, якщо відповідач, не надасть такі докази, це може слугувати підставою для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності особи, відносно, якої вона винесена.

Перелік підстав не є вичерпний, адже у кожному конкретному випадку існують обставини та підстави, на, яких обґрунтовується позиція позивача у разі порушення його охоронюваних законом прав.

Підсумовуючи, зазначу, що новели законодавства та заходи, що вжиті МВС з метою зменшити аварійність та смертність на дорогах України, в цілому є позитивними. Штрафи, які беззаперечно отримає власник авто у разі фіксування порушення правил ПДР є для більшості стримуючим фактором, але в той час немає сумнівів, що суди отримають додаткове навантаження внаслідок масового оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері дорожнього руху в режимі автофіксації.

Джерело: nv.ua

Підпишіться на групу «СВІДОК» у Facebook

Більше актуальних новин дивіться в програмі “Свідок” на телеканалі НТН по буднях – 8.30, 12.30, 16.30, 19.00, 23.15, і щосуботи о 19.00.

Loading...

Поштова адреса: вул. Дмитрівська, 30, м. Київ, 01154
Телефон: +380 (96) 915-55-60