Сенсація

Фейки про коронавірус у соцмережах: 7 правил інформаційної гігієни

Дезінформація про коронавірус Covid-19 заполонила інтернет і соцмережі. Експерти закликають користувачів дотримуватись інформаційної гігієни.

Що можете зробити ви, щоб зупинити поширення неправдивої інформації?

1. Зупиніться і подумайте

Ви, звичайно, хочете, щоб ваші рідні та близькі були в курсі останньої інформації про епідемію. Тому коли ви самі отримуєте нову інформацію, – електронною поштою, у WhatsApp, Facebook або Twitter – то, можливо, поспішаєте поділитися нею.

Однак, на думку експертів, перше, що ви можете зробити для боротьби з дезінформацією, – зупинитися і подумати.

Розсилки у соцмережах і месенджерах про коронавірус часто викликають паніку.

Перш ніж переслати повідомлення, подумайте, яка вірогідність того, що це фейк, і якщо у вас виникають сумніви – не надсилайте.

2. Перевірте джерело

Перш ніж переслати повідомлення, запитайте себе – звідки йде ця інформація?

Якщо джерело – “подруга мого друга” або “сусід колеги моєї тітки”, то це майже завжди означає, що інформація – вигадка.

У Facebook на початку березня став популярним пост з порадами від “мого дядька з магістерським дипломом “. Сайт Snopes вважає, що він вперше з’явився на сторінці 84-річного англійця.

Цим постом у своєму Instagram поділився телеведучий з Гани, звідти він перекочував до індійських католицьких груп, потім – у WhatsApp і Twitter.

В міру того, як пост ширився мережею, він змінювався. У деяких версіях залишалися розумні поради, наприклад, мити руки. Але вони супроводжувалися неправдивими рекомендаціями про те, як діагностувати вірус.

“Служби охорони громадського здоров’я, такі як ВООЗ, британська Національна служба охорони здоров’я та Центр контролю над поширенням захворювань в США, залишаються найнадійнішими джерелами інформації”, – говорить Клер Мілн з британської фактчекінгової організації Full Fact.

Звертати увагу потрібно тільки на офіційні заяви цих організацій.

Експерти можуть помилятися, але вони – значно надійніші за анонімного “знайомого лікаря” або дядька з дипломом.

3. Чи може це бути фальшивкою?

Зовнішній вигляд буває оманливим, і багато фейків створюють так, щоб вони були схожі на документи з офіційних джерел.

Їхні автори імітують великі новинні організації, зокрема ВВС, та урядові установи.

Імітувати бланки ЗМІ та державних установ, як і офіційні акаунти організацій в соцмережах, нескладно. Ще один з методів авторів фейків – накласти текст на скріншот з випуску новин.

Великі літери та невідповідні шрифти можуть бути індикаторами підробки, пояснює Клер Мілн з Full Fact.

Тому в соцмережах інформацію потрібно шукати тільки на перевірених акаунтах новинних та урядових організацій, а також відомих громадських груп.

Якщо ви отримали пост або відео, яке виглядає підозріло, то краще їх перевірити.

4. Не певен – не ділися

Не потрібно пересилати повідомлення своїм друзям і близьким, якщо у вас є сумніви щодо їх правдивості. Це радше створює проблеми, ніж допомагає вирішувати їх, тому не варто ділитися інформацією “просто про всяк випадок”.

Багато людей викладають сумнівні пости у групи чи спільноти експертів з проханням підтвердити або спростувати інформацію.

Так робити корисно, але перш ніж поділитися постом, переконайтеся, що ви чітко дали зрозуміти, що маєте сумніви та хочете отримати пораду.

Також пам’ятайте, що усі викладені вами фото, якщо ними почнуть активно ділитися, можуть втратити первісний контекст.

5. Перевіряйте кожен факт окремо

У WhatsApp циркулює дуже популярний фейк про коронавірус.

Кілька десятків людей з різних країн надіслали його ВВС. Це аудіофайл з голосом людини, яка нібито переказує рекомендації “колеги, у якого є друг-лікар”.

Файл містить як корисні, так і неправдиві поради.

Поєднання фактів і вигадки – один з головних принципів пропаганди. Коли ви отримуєте, наприклад, список рекомендацій, то легко прийняти на віру все, якщо ви точно знаєте, що один з пунктів – правильний. Але фейком може виявитися половина або третина пунктів.

6. Обережно, емоції!

Вірусною стає інформація, яка викликає у нас емоції, – страх, занепокоєння, засмучення або радість.

“Страх – одна з головних рушійних сил дезінформації, завдяки страху вона процвітає”, – говорить експерт Клер Вордл з організації First Draft, яка допомагає журналістам боротися з дезінформацією.

Неспокій та тривогу автори фейків часто намагаються викликати за допомогою закликів до негайних дій.

“Люди завжди хочуть допомогти близьким, тому, коли вони бачать слова “Поради для запобігання ВІРУСУ!” або “Вживайте ці ліки!”, то відразу хочуть щось зробити”, – говорить пані Вордл.

7. Не забувайте про упередженість

Ви ділитесь інформацією, тому що знаєте, що вона правдива, чи тому що вона відповідає вашій картині світу?

Карл Міллер з Центру аналізу соціальних медіа в інституті Demos вважає, що ми найчастіше ділимося постами, які підтверджують наші уявлення про світ.

“Ми найбільш вразливі для дезінформації у той момент, коли активно погоджуємося з нею, – говорить він. – Саме цієї миті варто пригальмувати”.

Джерело

Loading...

Поштова адреса: вул. Дмитрівська, 30, м.Київ, 01154
Телефон: +380 44 490-6765