Сенсація

Експеримент «Свідка»: як виглядає головний вокзал Запоріжжя (відео)

Вокзал «Запоріжжя-1» – головні ворота міста. Тут зустрічають та проводжають пасажирів на Київ, Львів, Одесу, Харків, та навіть на Мінськ. А коли відправляють та прибувають фірмові потяги, завжди лунає «Запорізький марш». Зовні – вокзал немов пам’ятник архітектури в стилі так званого «сталінського барокко». Але що всередині? Чи насправді цей вокзал для всіх?
Годинник на вході – одна з візитівок кожного вокзалу. На запорізькому – їх аж два.

Електронний годинник показує нам зараз пів на другу дня. Проте, піднімаємося вище і бачимо, що аналоговий годинник зупинився о 12-ій рівно.

Виявляється, встановили його майже три роки тому. Поспіхом декомунізували вокзал, коли сюди приїжджав керівник держави. Циферблатом закрили радянського герба, а на п’ятикутну зірку почепили Тризуба. Президент поїхав, а годинник залишився висіти. І нині працює абояк.

Загубитися можна не лише в часі, а й у просторі. Навігації на вокзалі для пасажирів – майже ніякої. Ось – Світлана…Вперше приїхала до Запоріжжя. Ледь не заблукала. Вказівників тут мало. А навіть ті що є, вказують напрямок все одно – не туди!

І якщо як та звідки рахувати вагони потяги зрозуміло – є вказівники, де знаходиться південь та північ. Проте вказівника, де знаходиться вихід у місто на запорізькому вокзалі не знайти.

Тож і доводиться рухатися за інтуїцією. Дехто перетинає колії там, де заманеться. Про безпеку пасажирів тут виявляється не дбають. Правоохоронців немає. Але, якщо впіймають когось із пасажирів-порушників, доведеться сплатити штраф – 170 гривень за перетин рейок у недозволенному місці.

А бігають люди коліями, бо підземний перехід аж на протилежній частині платформи.

Коли йдеш цим тунелем, то таке відчуття, що якихось катакомбах знаходишся.

А ось що робити: коли ви щойно зійшли з потяга й потреба змусила? Де шукати вбиральню? Виявляється це непросто.

В самій будівлі вокзалу є платний туалет. Проте також – жодного вказівника. За вхід привітна жіночка бере 4 гривні. Але за правилами, якщо у вас на руках є квиток – вхід має бути безкоштовний. Умови більш-менш прийнятні. Туалетний папір дозовано видають на касі, бо крадуть. Кілька вмивальників, є рідке мило та сушилка для рук.

Взагалі, персонал на запорізькому вокзалі найпривітніший та стресостійкий. Десь п’ять хвилин прискіпливо розпитував у касира, як мені дістатися з Запоріжжя до Костянтинівки. Умисно обрав складний нічний маршрут. Але касир ввічливо запропонувала кілька варіантів і сама допомогла швидко обрати найліпший – із пересадкою в Дніпрі.

Аби самостійно обрати потрібний рейс – скористуйтеся в фойє розкладом усіх потягів та електричок, які зупиняються в Запоріжжі. Одне але – напевно, шрифт замалий.

Якщо вам доведеться чекати на свій потяг, в головній залі є електричний подовжувач, щоб зарядити телефон. У сервісному центрі кажуть – така послуга безкоштовна.

Є де й відпочити. Але попереджаю: в залах очікування старі дерев’яні жорсткі лави, довго не всидите. Ліжко вам запропонують у привокзальному хостелі. Місце коштує від 150 гривень на добу. Є навіть і зала підвищеного комфорту. Тут за годину перебування доведеться віддати 16 гривень. За 32 вам запропонують – 6 годин. Тож самі обирайте – де вам комфортніше.

І ще рекомендую: ліпше здайте свій багаж у камеру схову. Бо ризикуєте втратити майно. Безхатьки та цигани тут постійно нишпорять.

На привокзальній площі людей зазвичай не багато. І правоохоронців не видно. Якщо щось станеться, навіть бігти по допомогу невідомо куди.

Перед самою будівлею зупинка міських маршруток. Спринтери та Газелі – це тут найпопулярніший громадський транспорт. Трамваї та тролейбуси ходять набагато рідше та й охоплюють не всі напрямки. Маршруткою ж можна потрапити до будь-якої частини міста та без пересадок.

Інвалідам-візочникам тут буде, напевно, складно. Бо єдиний придатний пандус розташовіаний за будівлею вокзалу. Немає тут і пристосованої для людей з обмеженими можливостями вбиральні. Утім біля головного входу є кнопка виклику персоналу, який допоможе інваліду. А ось куди йти людям з вадами зору, підкаже спеціальний звуковий сигнал.

Послуги надають професійні та привітні працівники. Нажаль, на залізниці не дбають про людей з обмеженими можливостями. Немає також комфорту в залах очікування. І не працює безкоштовний туалет. На вокзалі можна заблукати, бо вказівників дуже мало. І, нарешті, пробезпеку. Це великий мінус. Раджу – стережіться кишенькових злодіїв. Бо поліція не завжди поруч.

Джерело: НТН.

Підпишіться на групу «СВІДОК» у Facebook

Loading...
Загрузка...