Сенсація

Добірка найбільш яскравих та небезпечних створінь нашої планети за версією Cold Instinct (фото)

Маттейс Кейперс –  один талановитий фотограф з Нідерландів, який  відрізняється особливою відвагою і не зовсім звичайною спеціалізацією: майже 30 років він мандрує світом і знімає найнебезпечніших, але при цьому чарівних холоднокровних тварин, які знаходяться на межі вимирання.

Його накращі роботи представлені в книжковому виданні Cold Instinct, де, по суті, вдалося зібрати безпрецедентну колекцію найвидатніших видів цих вражаючих представників фауни.

Більшість цих яскравих створінь складно зустріти звичайній людині, адже все своє життя вони успішно ховаються у віддалених, непомітних ущелинах скель і каменів, а також у густих заростях.

Отож, годі балачок, перейдемо до перегляду світлин з цими надзвичайно гарними та одночасно моторошними тваринами.

«Блакитна острівна гадюка»

змея 1

Не піддавайтеся її красі, адже вона є однією з найбільш отруйних змій в світі.

Відомим фактом є те, що змії використовують свій зовнішній вигляд, аби привернути свою здобич і напасти на неї своєю отрутою. Їх здобиччю зазвичай є дрібні тварини, на яких вони полюють, завдаючи ударів і отруюючи їх.

За даними Australian Geographic, отрута білогубих острівних гадюк відома як «геморагічна», яка може викликати біль, набряк, некроз плоті і сильну внутрішню і зовнішню кровотечу.


«Колюча чагарникова гадюка»

змея 2

Укус такої змії дійсно небезпечний для життя, а специфічної протиотрути до цих пір не розроблено, тому що до недавнього часу отрута цієї гадюки вважалася не дуже токсичною, але спостереження останніх років спростували цю думку і вже відомо безліч випадків, коли укус призвів до сильної кровотечі внутрішніх органів.

Але, не хвилюйтеся, на щастя, колюча гадюка воліє уникати місць, обжитих людиною. Ізольованими популяціями ці тварини мешкають в Центральній Африці (на території Демократичної Республіки Конго, Кенії, Танзанії, Уганди).

«Фіолетовий арлекін»

змея 3

Жаба арлекін вже одним своїм кольором каже хижакам про те, що вона небезпечна. І не дивно, так як вона, правда, отруйна. Риба, яка з’їла жабу арлекін, обов’язково загине. Отрута знаходиться в шкірних залозах жаби. До речі, жаба арлекін також відома розмаїттям підвидів та кольорів, через що і отримала таку назву.

«Синьоязикий сцинк»

змея 4

Сіньоязикий сцинк – досить велика ящірка з гладким тілом і товстим хвостом, в природі існує кілька видів таких сцинків. Свою назву вони отримали за яскраве синьо-фіолетове забарвлення довгого язика, який у висунутому стані може досягати розміру, що перевищує в 2 рази голову. Такий язик створений природою, щоб лякати хижих птахів та інших тварин, які хочуть пополювати на цю ящірку.

«Хамелеон Джексона»

змея 5

Хамелеон Джексона – вид хамелеонів, що живе на території Східної Африки, Кенії, Танзанії, і Уганди.

Хамелеон Джексона може досягати в довжину до 90 сантиметрів. Він має низький спинний гребінь і три роги на морді. У самців роги більше, а колір шкіри – яскраво-зелений. У самок же роги дуже маленькі, а колір шкіри – блідо коричневий.

У даному випадку він лише може здатися небезпечним.

«Полунична жаба»

змея 6

Приваблива назва? Одразу уявляєте щось гарненьке? Але насправді назва оманлива. Полунична жаба дуже отруйна, схожа на полуницю, але ніколи навіть не думає її торкатися. До складу слизу на її шкірі входить пуміліотоксин 251D, який утворюється в результаті дієти жаби. Жаба з часом виявляється більш небезпечною через природну секрецію токсинів, що містять азотисті основи. Реакції, зроблені токсинами, можуть паралізувати людину, врешті-решт спричинивши смерть.

Вид зустрічається переважно в Центральній Америці, без особливих варіацій у кольорових поєднаннях.

«Американський аліготор альбінос»

змея 7

Міссісіпскій або американський алігатор – це один з двох сучасних представників роду алігаторів, що входить до складу сімейства алігаторових. Можна зустріти в Північній і Південній Кароліні, Джорджії, Флориді, Техасі, Міссісіпі і Луїзіані. Причому, вони є офіційними національними рептиліями одразу трьох штатів: Флориди, Луїзіани і Міссісіпі.

У деяких алігаторів відсутній ген, відповідальний за синтез меланіну, що робить їх альбіносами. Такі алігатори зустрічаються вкрай рідко і їх майже неможливо зустріти в дикій природі. Вони можуть вижити тільки в неволі, оскільки вони дуже вразливі до сонця і хижаків.

Хоча вони найменш агресивні за алігаторів, але все одно залишаються небезпечними.

«Сіамська гримуча змія»

змея 8

Її також називають «Ямкоголова гадюка». Ця небезпечна, але неймовірної краси змія мешкає у Малайзії.

Як і інші представники сімейства, ці змії мають пару довгих отруйних зубів, використовуваних для виділення отрути. Голова, як правило, трикутної форми, зіниці очей вертикальні.

Ямкоголові отримали свою назву від двох терморецепторних ямок на голові, розташованих між ніздрею та оком. Ці ямки чутливі до інфрачервоного випромінювання і дозволяють зміям розпізнати свою жертву за різницею температури жертви і навколишнього середовища.

«Сатанинський гекон»

змея 9

У тропічних лісах Мадагаскару живе один вельми незвичайний вид геконів. Помітити їх досить складно, тому що формою тіла, структурою шкіри і забарвленням вони дуже схожі на сухе або опале листя – їх природне місце існування, через що він також має другу назву «листохвостий».

Деякі з них можуть похвалитися великими червоними очима, за що ці гекони отримали назву «сатанинські». 

Погодьтеся, цей гекон має трохи лячний вигляд.

«Малий поясохвіст»

змея 10

Поясохвіст малий – вид ящірки, який вважає за краще проживати в надзвичайно посушливих регіонах планети. Найчастіше такі рептилії зустрічаються в пустельних областях Південної Африки. Зрідка представників виду можна побачити в глибині країни, коли вони забрідають в кам’янисті пустища і посушливі степи в пошуках здобичи.

«Золота жаба»

змея 11

Золота жаба, вона ж листолаз жахливий, зустрічається уздовж тихоокеанського узбережжя Колумбії. Оптимальним середовищем існування для неї є тропічний ліс з рясними постійними опадами (5 м і більше), температурою не менше 26 ° С, і відносною вологістю повітря 80-90%.

Шкіра неймовірно густо покрита отруйним алкалоїдом – батрахотоксином, наявним майже у всіх древолазів, але не в такій кількості, як у цієї жовтої красуні. Ця отрута паралізує нервову систему, під її впливом миттєво припиняється передача імпульсів в організмі, в результаті чого всі м’язи залишаються в неактивному стані і не скорочуються. Це може привести до серцевої недостатності або аритмії. Алкалоїд батрахотоксин може зберігатися на шкірі тварини протягом багатьох років, навіть після загибелі. Були зафіксовані випадки смертельного отруєння тварин при контакті з паперовим рушником, в які були загорнуті золоті жаби.

«Мадагаскарський гекон»

змея 12

Гекон мадагаскарський поряд зі звичайним відноситься до знаменитостей тропічної фауни через свій дивний зовнішній вигляд. Він має унікальну особливість міняти колір тіла в залежності від навколишньої температури та освітлення. На сонці мадагаскарський гекон глибоко-зелений, а в тіні запросто може стати оливковим, бурим або навіть втратити зелень і одягатися в сірий наряд. При яскравому сонячному освітленні тулуб ящірки набуває лимонного відтінку, а варто поглянути на нього проти світла, і гекон вже аквамариновий з хвостом глибокого блакитного кольору.

«Гігантська мавпяча жаба»

змея 13

Гігантські воскові мавпячі жаби, вони ж, двоколірні філломедузи – великі амфібії з красивим лимонно-зеленим спинним забарвленням. Черівна сторона білувато-кремова з рядом яскравих білих плям, окреслених чорним кольором. До образу ще додамо величезні, сріблясті очі з вертикальними розрізами зіниці і зовнішність набуває специфічні нотки чогось потойбічного. Над очима розташовані яскраво виражені залози.

«Зелений деревний пітон»

змея 14

Зелений або, як його ще називають, деревний пітон є представником роду ромбічних австралійських пітонів і зустрічається в тропічних дощових лісах Папуа – Новій Гвінеї, а також на півострові Кейп-Йорк (Австралія) і на деяких невеликих прибережних островах.

У молодому віці тіло деревного пітона зазвичай червоного або жовтого кольору, що дозволяє йому переховуватися серед навколишнього ландшафту.

Справа в тому, що перший рік свого життя ці пітони живуть зовсім не в лісі – вони вважають за краще його околиці, невеликі відкриті місцевості або покриті високою травою луки. В цей час змії в основному харчуються ящірками, яких приманюють досить цікавим способом: пітон починає підсмикувати кінчиком свого хвоста, зображуючи рухи комахи, і наївні ящірки самі приходять до нього «на обід».

«Древолаз Циммермана»

змея 15

Чи не найкрасивіша жаба з роду Ranitomeya, але не менш отруйна, ніж її близькі родичі. Вона виглядає як дитяча іграшка, корпус якої покритий яскравим зеленим забарвленням, а лапки – блакитним. Завершальним штрихом можна вважати блискучі чорні плями, розкидані по зеленому і блакитному фону.

Ці тропічні красуні зустрічаються в басейні Амазонки (захід Колумбії), а також в східних передгір’ях Анд в Еквадорі та Перу.

«Удав-альбінос»

змея 16

Відрізняється від звичайного лише своєю рідкістю, завдяки забарвленню шкіри, яка виникла внаслідок відсутності гену, відповідального за синтез меланіну. Власне, як і у випадку з алігатором-альбіносом, про якого згадувалося вище.

Але, цей удав чомусь притягує та зачаровує своїм незвичайним виглядом.

Дивлячись на деяких представників холоднокровних, що відображені на фотографіях безперечно талановитого фотографа, можна зробити висновок, що іноді зовнішність все-таки оманлива.

Джерело

Loading...

Поштова адреса: вул. Дмитрівська, 30, м.Київ, 01154
Телефон: +380 44 490-6765