Сенсація

Астрономи відкрили зірки, оточені алмазними крихтами

Газопилові кокони деяких «зірок-тінейджерів» складаються з незліченної кількості наноалмазів, які яскраво світяться в мікрохвильовому діапазоні, пише Popular Science.

«Ми знали, що загадкове мікрохвильове випромінювання, що виходить з деяких регіонів Галактики, породжують якісь мікроскопічні частинки, але ми 20 років не могли зрозуміти, з чого вони складаються і як вони виглядають. Виключивши всі інші варіанти, ми прийшли до висновку, що його джерелом були наноалмази, що виникають в «коконах» молодих зірок», – розповіла Джейн Грівс (Jane Greaves) з університету Кардіффа (Уельс).

Два десятки років тому астрономи випадково відкрили чергову космічну аномалію, вивчаючи так зване фонове випромінювання Всесвіту, своєрідне «відлуння» Великого Вибуху. Цим спостереженнями заважало загадкове мікрохвильове випромінювання, що виходило з деяких регіонів Чумацького Шляху, але було відсутнє в інших областях галактики.

Намагаючись зрозуміти, чим воно було породжене, астрономи зіставили положення джерела з фотографіями тих же регіонів Чумацького Шляху в інших діапазонах електромагнітного спектра. Вони виявили, що багато випромінювання знаходиться поруч з великими зоряними яслами, де формуються нові зірки.

У цих областях космосу, як тоді припустили астрофізики, повинні були бути присутніми невеликі кристали ароматичних вуглеводнів, здатні випромінювати мікрохвилі, якщо їх досить сильно «розкрутити». Ця ідея швидко отримала широке визнання, проте в останні роки астрономи почали сумніватися в ній, так як виявилося, що в багатьох точках, звідки виходили загадкові мікрохвилі, ці сполуки були відсутні.

Грівс і її колеги знайшли реальне джерело цих сигналів, спостерігаючи за допомогою радіотелескопів і інфрачервоних обсерваторій за 14 молодими і досить великими зірками, які тільки почали свій життєвий шлях.

Яскраве сяйво цих молодих світил, що породжується гравітаційним стисненням їх матерії, «підсвічує» ті туманності і перетворює їх в так звані об’єкти Гербіга-Гаро, своєрідні газопилові кокони, всередині яких ховаються новонароджені зірки. Їх вік вкрай недовгий – вони зникають через кілька тисяч років після того, як зірка починає виробляти велику кількість світла.

Ці спостереження несподівано показали, що загадкове мікрохвильове світіння було характерно тільки для тих зірок, в чиєму газопиловому коконі були відсутні складні вуглеводневі молекули, але була присутня інша сполука цього «елемента життя» – мікроскопічні алмази розмірами в декілька нанометрів.

За поточними оцінками дослідників, «кокони» трьох світил, в околицях яких вони знайшли подібні наночастинки, містять в собі величезну кількість наноалмазов – на їх формування пішло близько 2-3% від загальної маси вуглецю в усьому протопланетному диску.

Поки не зрозуміло, як саме виникає ця алмазна «крихта», проте учені припускають, що вони формуються в результаті різкого випаровування пилу і кристалів льоду в «коконах» молодих зірок і їх подальшої конденсації. Як сподіваються вчені, нове покоління мікрохвильових телескопів допоможе знайти відповідь на це питання.

Підпишіться на групу «СВІДОК» у Facebook

Loading...
Загрузка...